Берем'я́ни — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої сільради. До села приєднано хутори Млинки (нині незаселений) та Говда.

Географія Село розташоване біля місця впадіння Стрипи в Дністер на скелястій геологічній платформі, південний схил якої утворює Червону гору. Поряд є гори Говда та Говдина.

Історія

На території Берем'ян розкопані поховання доби міді, бронзи та 5 курганів скіфських часів.

Знайдено срібну монету імператора Адріана

Перша писемна згадка про село датується XV століттям. Ще одна згадка про село — документ, «виставлений» Юрієм Гедигольдом у Червоногроді 19 травня 1421 року, де свідком записаний Тишна з Берем'ян.Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą . — S. 125. .

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563-64 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква.Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Язлівецького повіту Чортківського округу.

У 1867—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина).

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. .

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Берем'яни включено до новоствореної у Бучацькому повіті об'єднаної сільської гміни Язловець IIDz.U. 1934 nr 68 poz. 631 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu buczackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. .

У 1939 році в селі проживало 1680 мешканців (1270 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників, 60 поляків і 50 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 13..

До 1939 року діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл» (з 1933 року  місцеве «гніздо» товариства «Сокіл-Батько»), кооператива «Зоря».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання ».

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610135, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 452 виборці, явка 53,76%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 19,42%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,01%, за «Європейську Солідарність» і Радикальну партію Олега Ляшка — по 18,60%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 34,03%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 20,17%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 11,76% .

Населення На початок 2001 року в селі проживало 732 особи.

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 730 99,72 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Білоруська — 1 (0,14 %),Інша мова — 1 (0,14 %). 2 0,28 % Разом 732 100,00 %

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

Релігія церква Святого Миколая (1877, кам'яна, УГКЦ).

При в'їзді в село споруджена каплиця. На центральній вулиці встановлена фігура Богородиці, уздовж вулиці від початку села до церкви — Хресна дорога.

Пам'ятки

Історії , які загинули в роки Другої світової війни, споруджений 1976 (охоронний номер 275) з гробівцем дідичів — баронів Гейделів XIX ст. (охоронний номер 3137)

Археології поселення , черняхівська культура, III–IV ст. н. е. (охоронний номер 2087) поселення , трипільська культура, IV–III ст. н. е. (охоронний номер 287) стоянка , пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2087) стоянка , пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2089) стоянка , мезоліт, XII–VII тис. до н. е. (охоронний номер 1238)

Природи Берем'янська наскельно-степова ділянка на Червоній горі Дуб Берем'янський

<small> Червона гора </div>

Пам'ятники Споруджено пам'ятники: на честь скасування панщини (відновлений 1990)

Персоналії

Народилися Корнель Уєйскі (Уєйський) — польський поет. Павло Гайдуцький — аграрій, вчений, політичний діяч, міністр, академік Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор. Іван Захарчук — національний арбітр України з шахів Францішек Томаш Маріан барон Гейдель,Heydel 01 дружина — графиня Меланія ДідушицькаDzieduszyccy (03) Станіслав Александер барон Гейдель, Адам Кароль барон Гейдель (†25/8/1975, Воломін),

Померли Поздик Йосип — заступник референта пропаганди Подільського крайового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА. Еразм Станіслав барон Гейдель (†16.XII.1888) Францішек Томаш Маріан барон Гейдель (16.VIII.1939)

Бібліографія Про село видані книги Б. Рафалюка «Берем'яни» та П. Рафалюка «Закоханий у життя і квіти» (обидві — 2002). Галерея

Примітки

Література Баран Р., Уніят В. Берем'яни // Калюга М. Дякую тобі, моє рідне село Берем'яни! / Марія Калюга // Вільне життя плюс. — 2014. — № 60-61 (30 лип.). — С. 16 — (Рядок з біографії краю). Мизак Н., Уніят В., Яцків О. Берем'яни // Беремяни [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 486 : фот.

Посилання

Історія села, легенди про село, відомі люди ;  — S. 139. ; Берем'яни // Замки та храми України