Башкирський фольклор — усна народна творчість башкирського народу, представлене трудовими, обрядовими та побутовими піснями, казками, легендами, епічними творами, прислів'ями та ін.

Історія Башкирський фольклор створювався і передавався усно поколіннями протягом століть. Його творцями і носіями були народні співаки та музиканти, Сесен и, йирау і ін.

Темами башкирського фольклору були погляди наших предків башкир на природу, моральні ідеали, з життя і сподівання. Фольклор був джерелом їх знань.

До особливостей фольклору відносяться усність його передачі, імпровізаційність і колективність виконання, многоваріатівность.

Жанрами башкирського фольклору є казка, епос, кулямас, байка, лакап, небилиця, кулямас-загадка, докучного казка, сатира, притча, приказка, прислів'я, загадка, насіхатstory / 839 Релігія — це щирість, добре повчання | assalam.ru та ін.

За включеності в соціально-побутову діяльність людей башкирський фольклор поділяється на обрядовий, дитячий та ін.

У башкир багатий пісенний фольклор. Танцювальні, жартівливі, ігрові пісні супроводжували гуляння і розваги. Поширення набула частушка, Баіт. Багато Баіт були присвячені трагічним подіям. Таким є Баіт «Сак-Сік», в якому йдеться про братів, проклятих матір'ю. Поширені малі жанри фольклору, такі як заклички, вироки, загадки, прислів'я, приказки, прикмети.

З дитячого фольклору у башкир поширені ігрові лічилки, дражнилки, вироки.

У РБ видаються збірники фольклору: «Башкирська народна творчість» («Башҡорт халиҡ іжади»), в якому фольклор систематизовано за жанрами. Всього випущено 18 томів. Пісні і Баіт "(Йирзар hем бейеттер) (1981); Казки, перекази, усні розповіді. Творчість Сесен (Екіеттер, ріуейеттер, хікейелер. Сесендер іжади) (1982).

Див. Також: Башкирські народні казки, Башкирські прислів'я і приказки.

Збирачі башкирського фольклору Першими збирачами башкирського літературного фольклору були письменники і вчені П. Ричков, П. Паллас, І. Лепехин, І. Георгі, В. Татищев (XVIII ст.), Т. Бєляєв, П. Кудряшов, О. Пушкін, В. Даль, Л. Суходольський, А. Бессонов (казки), Мухаметша Бурангулов (епос Урал-батир) і ін., музичного фольклору — композитори А. Аляб'єв, К. Шуберт, С. Рибаков (XIX ст.), І. Салтиков, Л. Лебединський, Л. Атанова і ін. Собрателямі фольклору, вихідцями з башкир були С. Кукляшев, М. Бекчурін, Ю. Аминев, Б. Юлиев, М. Куватов, М. Уметбаев, Ф.Туйкін, М. Бурангулов, М. Гафурі, Ш. Бабич та ін.

Багато що зробили по зборам, систематизації та публікації башкирського фольклору: Габіт Аргинбаев (Габіт-Сесен) — записав сказання «Урал-батир», «Ідель і Яїк», «Акбузат», «Кусяк-бій», «Чебрець», «Батирші», «Карасакал», «Юлай і Салават», «Харимулла». Мухаметша Бурангулов — йому належать праці: «Башкирські легенди», «Епос про батир», народно-епічні поеми (Кубаїр) «Вітчизняна війна», «Юлай і Салават», «Карасакал».Запісивал і обробляв епоси, казки, пісні, Кубаїр. У їх числі епоси «Урал-батир», «Акбузат», казка «Алпамиш» і ін. Кирей Мерген (Кірєєв Ахнаф Куріевіч) — автор книг «Військовий фольклор», «Епічні пам'ятники башкирського народу». Харисов Ахнаф Ібрагімович — автор монографії «Літературна спадщина башкирського народу» (1965—1973).

Наука У башкирською літературознавстві вивчаються різноманітні форми фольклору, його взаємодія з літературою, зображення життя і побуту башкир, відображення у фольклорі їх духовного світу, ідейно-естетичну значимість фольклору.

У башкирських казках «Бик», «Кутлубіка і Кутлуяр», «Чорна собака», «Йилан-батьф» зустрічається ланцюжок сюжетообразующих мотивів «Заборона — порушення заборони — покарання». Дана ланцюг мотивів сприяє динамічному розвитку казкового сюжету, надає розповіді пригодницько-авантюрний характер, підсилює інтерес у слухачів, заставляет їх співпереживають долі героя. Такі ланцюжки часто зустрічаються в фольклорі у багатьох народів світу.

У творі X. Кятіб «Джумджума-султан» султан порушує заборону, за що він невиліковно хворіє, проходить всі кола пекла. Тут використання ланцюжка подій дозволяє в іноскательной формі вирішити задачу — висловити ідею не ображати знедолених.

Див. також Ерзянський фольклор Удмуртський фольклор

Примітки

Література Аминев З. Г. Просторово тимчасові уявлення в традиційній культурі башкирів. Уфа, 2006. «Башкирська народна творчість» в 12 томах. Вид. Кітап. т. 1 — Епос. (1987); т. 2 — Передання і легенди. (1987); т. 3. — Богатирські казки. (1988); т. 4 — Чарівні казки, казки про тварин. (1989); т. 5 — Побутові казки. (1990); т. 6 — Жартівливі казки та кулямаси. (1992); т. 7 — Прислів'я, приказки, прикмети і загадки. (1993); т. 8 — Пісні. (1995); Заріпов Н. Т. Науковий звід башкирського фольклору // Башкирська фольклор. Дослідження останніх років. Уфа, 1986. Заріпов Н. Т. Башкирська фольклор // Башкирська енциклопедія Надршіна Ф. А. Історичне коріння башкирських переказів і легенд // Башкирська фольклор: дослідження останніх років. Уфа, 1986; Сулейманов А. М. Башкирский фольклор // Уральська історична енциклопедія / УрО РАН, Інститут історії і археології: Гл. ред. В. В. Алексєєв. — Єкатеринбург: Академкнига, 2000.. Сулейманов А. М. Фольклор // Башкирська енциклопедія Хуббітдіпова Н. А. Башкирська фольклор в літературі 13-19 століть. Творче освоєння його мотивів, сюжетів, образів, традицій в башкирської літературі і творах російських письменників 19 століття. Уфа. 2013. Автореферат докторської дисертації.