Петар Васков (; 18 травня 1875, Велес — 10 листопада 1907, Ладжакьой, (псевдоніми Новак, Педро і Тихомиров) — болгарський революціонер, активіст Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації.
Біографія
Народився 18 травня 1875 року у Велесі. Брат Панчо Васкова. У 1893 році закінчив вісім класів Солунської болгарської чоловічої гімназії. У 1896 році закінчив фізико-математичний факультет Софійського університету. Працював учителем у Ломі, Видині, де викладав Михаїл Думбалаков, Сілістрі, і з 1898 по 1900 роки в Одринській болгарській чоловічій гімназії.
Звільнений за революційну діяльність з вищої школи, став вчителем у Слівені. У липні-серпні 1901 році був делегатом Дев'ятого македонсько-одринського конгресу.
1902 року вступив до Школи резервних офіцерів у Софії.
Під час Ілінденського повстання в 1903 році був поранений під час битви.
З 1904 по 1907 роки знову був викладачем у вищій школі Едірне.
Помер 10 листопада 1907 році.
Джерела
Вградени кървави сенки. Петър Николов Васков, в: Маджаров, Панайот. «Свято съзаклятие», Издателство «П&П Славейкови», София, 1998, стр.168-188. вестник «Революционен лист», бр. 17 от 21. VIII. 1905 г.; Васков, Ив. Н. — Петър Николов Васков. в. «Тракия», бр. 530, 531, 1933 г.; списание «Илюстрация Илинден», г. 10, 1938, № 3-6, 8. Орманджиев, Ив. П. — Известия на института по история. 1962, т. XI.; Възпоменателен лист. София, 23 ноември 1957 г.; Балджиев, М. — Петър Васков. Лъджакьой, С., 1972, с. 68-85;2. Попкиров, Д. — Петър Васков. Лъджакьой. С., 1972, с. 86-95; Енциклопедичен речник КЮСТЕНДИЛ А-Я, София, 1988 г., изд. БАН, с.98; Енциклопедия България, том 1, Издателство на БАН, София, 1978. За Петър Васков в книгата на Георги Баждаров «Моите спомени»