Абул-Касім Бабур (*1422 — 22 березня 1457) — емір Хорасану в 1448—1457 роках, емір Кабулу, Газні і Кандагару в 1452—1457 роках. Повне ім'я Абул-Касім Бабур Мірза ібн Байсонкур. За його правління Тимуриди остаточно втратили західний, північно-західний та південний Іран.
Життєпис Походив з династії Тимуридів. Син шахзаде Байсонкур і онук Шахрух Мірзи. Народився у 1422 році в Гераті, де здобув гарну освіту. У 1433 році втратив батька. Виховувався під орудою бабці Гаухад-бега. замолоду виявив схильність до віршування, почав складати твори під ім'ям «Бабур». Також мав прихильність до суфізму.
У 1447 році після смерті діда залишив Хорасан, оскільки сюди прибув Улугбек з військом. Невдовзі зібравши загони, Абул-Касім завдав удару по обозах Улугбека, що повертався до Мавераннахра, а потім вдалим маневром захопив Герат. Протягом 1448 року вдалося відбити напади Абд аль-Латіфа, намісника Балха, та розширити владу в Хорасані. У 1449 році проти Абул-Касіма виступив Улугбек, який захопив Герат і Мешхед, але біля Нішапуру війська Абул-касіма здобули перемогу над Абд аль-Латіфом. Втім лише після відходу основних сил на чолі із Улугбеком, який вимушений був повертатися до Самарканда з огляду на загрозу з боку узбеків хана Абулхайра, Абул-Касім зумів перейти у наступ. Він завдав поразки наміснику Абд аль-Латіфу й знову захопив Хорасан разом з Гератом.
Втім уже на початку 1450 року проти Абул-Касіма виступив брат Султан-Мухаммед, який завдав Бабуру поразки при Мешхеді. Але через декілька місяців Абул-Касім взяв реванш, перемігши брата. Останній потрапив у полон, його було страчено за наказом Бабура. завдяки цьому вдалося розширити володіння Абул-Касіма бабура, який захопив провінцію Фарс (Південна Персія) та Аджемський Ірак з Хамаданом. Також вдалося захопити важливі фортеці Іхтіяраддін, Нерет, Сарахс, Са'лук і Тебес, де були фактично незалежні феодали.
У 1451 році проти Бабура виступив Джаханшах, правитель Кара-Коюнлу, який взяв в облогу важливе місто Кум. військовій кампанії проти цього ворога завадило повстання брата Ала аль-Даули, який з військом прийшов з Сістану. Після придушення цього заколоту, поширив владу на Керман, Рей, Мазандеран. Але це призвело донової війни проти Кара-Коюнлу, що завершилася невдало для Абул-Касіма: було втрачено практично усю Персію, окрім Мазандерана, Астрабада і Кермана. Тоді 1452 року виступив проти еміра Каратшара, завдавши якому поразки, захопив Кандагар, Газні і Кабул. За угодою 1453 року з Джаханшахом емір Хорасана відмовився від усіх втрачених володінь.
У 1454 році розпочалася війна проти Султан Абу-Саїда, еміра Мавераннахра, який спробував захопити Балх. У відповідь війська Бабура сплюндрували південь Мавераннахра, але спроба захопити Самарканд виявилася невдалою. Проте жодна зі сторін не мала повної переваги. За угодою 1455 року кордоном між держави Абул-Касіма і Султан Абу-Саїда стала річка Амудар'я.
Помер в місті Мешхед у березні 1457 року, можливо від отруєння. Йому спадкував син Мірза Шах Махмуд.
Примітки
Джерела R. Savory, The Struggle for Supremacy in Persia after the Death of Tīmūr, Der Islam 40, 1964 Peter Jackson (1986). The Cambridge History of Iran, Volume Six: The Timurid and Safavid Periods. ISBN 0-521-20094-6