Олексій Олексійович Ейбоженко (; 12 травня 1970, Москва, СРСР) — російський актор, журналіст, теле- та радіоведучий.
Життєпис Олексій Ейбоженко народився 12 травня 1970 року в Москві у акторській сім'ї Олексія Ейбоженка та Наталії Кенігсон. Дідусем по материнській лінії був актор Володимир Кенігсон.
З 1987 до 1989 року навчався на акторському відділенні Театрального училища імені М.С. Щепкіна. Потім перевівся на акторський факультет ГІТІСу, який закінчив в 1992 році.
Після закінчення навчання Олексій Ейбоженко працював на телебаченні кореспондентом програми «Добрий вечір, Москва» Московського телеканалу. З березня 1993 року працював ведучим на радіостанції «Ділова хвиля», та ведучим програми «Времячко» («ТВ Центр») з серпня 1993 року.
У 1995-1996 роках проходив службу в армії. Був завідувачем літературної частини в Театрі Радянської Армії.
З 1 вересня 1998 до 2003 року Олексій Ейбоженко працював «НТВ» ведучим програми «Сегоднячко».
Працював ведучим шоу «Лежебоки» на радіостанції «Срібний дощ» з 2003 року. Влітку 2008 року програма була закрита, за неофіційною інформацією — через те, що ведучі під час етеру дозволили собі іронічні вислови з приводу виставки поношеного взуття, організованої Ксенією Собчак.
З липня по грудень 2008 року Ейбоженко був ведучим програми «Будинок відпочинку» на радіостанції «Маяк» (всього 22 ефіру), та гумористичної програми «Рідкі цвяхи» на телеканалі «Парк розваг».
З вересня 2012 року Ейбоженко працює ведучим програми «П'ятниця та два Робінзона» на радіостанції «Радіо»«П'ятниця та два Робінзона».
Неодноразово вів численні церемонії нагородження преміями в різних областях.
Особисте життя Одружений. Свого сина, який народився у 1992 році, він також назвав Олексієм.
Творчість Ролі у театрі Театр Радянської Армії Шотландець — «Загнаний кінь» за п'єсою Франсуази Саган.
Ролі у кіно
- — «Провокатор» — Юрій Миколайович Мироненко, замісник голови міста — «Непідсудні» — адвокат Воронова — «Мурка» — начальник охорони банку — «Метод» — адвокат Бойко — «» — Берія — «Сильніше долі» — Толян Манешін — «П'ятницький. Глава четверта» — Володимир Соловйов, батько Лізи — «Золота клітка» — Михайло, бізнесмен — «Друге повстання Спартака» — Берія — «Одіссея сищика Гурова» — Золотарьов — «Біґль» — Валерій Олегович Уткін — «Час Волкова-5» — Євтюшкін — «Порцелянове весілля» — чоловік у барі — «Об'єкт 11» — Шварц, адвокат — «Москва. Три вокзали» — майор Семен Бульба, співробітник наркоконтролю — «Охоронець-3» — Кірінадзе — «Королева» — аукціоніст — «Дві сестри» — епізод — «Виклик-1» — епізод — «» — наглядач у в'язниці — «Вогнеборці» — епізод — «Курорт особливого призначення» — епізод — «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант-1» — епізод''
На радіо 2012 — «П'ятниця та два Робінзона» («Радіо») 2008 — «Будинок відпочинку» («Маяк») 2003-2008 — «Лежебоки» («Срібний дощ») 2003 — радіоведучий («Ділова хвиля»)
На телебаченні 2008 — «Рідкі цвяхи» («Парк розваг») 1998-2003 — «Сегоднячко» («НТВ») 1993 — «Времячко» («ТВ Центр»)
Примітки
Посилання Олексій Ейбоженко «Кіно-Театр. Ру»