Піратський кодекс, також піратський статут — правила поведінки піратів, зокрема між 17 і 18 століттями, під час так званого «Золотої доби піратства». Ці правила регулювали питання розподілу награбованого, які покарання очікують на будь-кого, хто провинився, або які будуть надані компенсації у разі каліцтва. Були призначені для підтримки порядку на борту корабля, запобігання розбрату чи заколотів, а також для забезпечення лояльності екіпажу, що мало вирішальне значення для спільного виживання групи. Свої кодекси були написані Бартолом'ю Робертсом, Джоном Філіпсом, Генрі Морганом та іншими капітанами.
Спогади про піратські кодекси відносяться до першої половини XVII століття. До наших днів дійшло декілька таких кодексів.
Ранні піратські кодекси
Хоча легенда говорить, що перший піратських кодекс був написаний португальським піратом Бартоломеу Португезом десь на початку 1660-х років, перший офіційно зафіксований піратський кодек належав Джорджу К'юсаку, ірландському пірату, який діяв у Північній Європі та Вест-Індії в 1668 - 1675 роках Fox, E. T. (2013). Piratical Schemes and Contracts': Pirate Articles and their Society, 1660-1730 (PDF). Exeter: University of Exeter. Retrieved 15 June 2017.. Ці статті буканерів базувалися на ранньому морському праві та кодексах каперів, таких як «Rôles d'Oléron» 12-го століттяBerger, Klaus Peter. The Lex Mercatoria (Old and New) and the TransLex-Principles". www.trans-lex.org (in German). Retrieved 21 October 2021..
Пізніше їх використовували буканьєри та пірати, зокрема Джон Філліпс, Едвард Лоу та Бартолом'ю Робертс.
Дія піратських кодексів Пірати діяли згідно з корабельними статутами, які, серед іншого, регулювали поведінку екіпажу. Такі угоди мали різні назви. Ретроспективно вони отримали назву піратських кодексів. Піратські кодекси своїм наповненням відрізнялися від одного капітана до іншого, а іноді навіть від однієї подорожі до іншої, але загалом вони регулювали питання дисципліни, розподілу награбованого між членами екіпажу, питання пияцтва та компенсацію пораненим.
Кожного члена екіпажу просили поставити підпис на таких статтях, а потім скласти присягу. Присягу іноді складали на Біблії, але люди Джона Філліпса, не маючи Біблії, клялися на сокиріJohnson, Charles (1724), A General History of the Pyrates, p. 398. Легенда свідчить, що бувало, що пірати клялися на схрещених пістолетах, мечах, на людському черепі або верхи на гарматі. Цей акт офіційно вводив підписанта до складу піратської команди, загалом надаючи йому право голосувати за офіцерів та з інших «важливих справ», носити зброю та отримувати свою частку здобичі. Після підписання документи вивішували на видному місці, часто біля дверей капітанської каютиLittle, Benerson (2005), The Sea Rover's Practice: Pirate Tactics and Techniques, Potomac Books, Inc., ISBN 1-57488-910-9, p. 34..
Кодекси вважалися юридично обов'язковими, і для тих, хто їх порушував, передбачалися швидкі та суворі покарання. Поширеною формою покарання було висаджування з корабля. Страта через повішення була ще однією поширеною практикою. Влада капітана не була абсолютною, хоча на статті могли впливати його стиль керівництва, цілі та досвід екіпажуSimon, Rebecca (2023). The Pirates' Code Laws and Life Aboard Ship. London UK: Reaktion Books. p. 9..
Приклади піратських кодексів Зобов'язання Джорджа К'юсака Піратський кодекс Джорджа К'юсака є одними з небагатьох корабельних статутів піратів, що збереглися з XVII та XVIII століть, і одним з лише двох повних комплектів з XVII століття (інший належить Ніколасу Клафу)Fox, E. T. (2013). Piratical Schemes and Contracts': Pirate Articles and their Society, 1660-1730 (PDF). Exeter: University of Exeter. Retrieved 15 June 2017..
К'юсак склав статті, які зазвичай називають «Зобов'язання» (), а документи попереднього капітана викинув, щоб уникнути звинувачення себе в піратствіW, R (1674). News from sea or, the takeing of the cruel pirate, being a full and true relation how Captain Cewsicke, alias Dixon, alias Smith, an Irish-Pyrate took an English ship of 500. Tuns culled the Saint Anne, laden with deals from Norway belonging to Captain Shorter, and putting 18. Men that they found aboard into a small boat without food, compass or tackling, barbarously exposed them to the mercy of the sea, where they must certainly have perisht, had not a Dutch ship by Gods providence taken them up, and set them on shore in Norfolk, as also how they carried the said ship into Aberdeen in Scotland, and borrowed 219. pound on her ladeing where she was soon after seized, and the said pirate, and 13. of his men since taken neer Lee, and brought up to the Marshalseas in South-warke, where they now remain prisoners. London. Retrieved 13 June 2017..
Він навіть викинув корабельну Біблію; як згадував захоплений купець Томас Пауер, К'юсака «не вдалося переконати врятувати величезну Біблію, яка постійно лежала на великому столі в каюті, від милості Хвиль... хоча деякі члени його команди намагалися його переконати в тому. Він відповів: «Ви, боягузи, що ви думаєте, що потрапите на Небеса за ваші вчинки? Ні, я зроблю вас офіцерами в пеклі під моїм керівництвом»; і з цими словами викинув Біблію у велике вікно каюти, кажучи: «Іди своєю дорогою, Божественна сило, що нам до тебе?»»В англійському тексті: “Go thou thy way Divinity, what have we to do with thee?”, де капітан К'юсак вживає на свій лад вдому біблійну ідіому. Демони використовують цю фразу, щоб дистанціюватися від Ісуса, сигналізуючи: «Що Тобі, Сину Божий, до нас?». В перекладі І. Огієнка. Мф. 8:29.An Impartial Hand (1675). The Grand pyrate, or, The life and death of Capt. George Cusack, the great sea-robber with an accompt of all his notorious robberies both at sea and land : together with his tryal, condemnation, and execution / taken by an impartial hand. London: Printed for Ionathan Edwin at the Sign of the Three Roses. Retrieved 13 June 2017..
Текст «Зобов'язань» мав такі положення:
An Impartial Hand (1675). The Grand pyrate, or, The life and death of Capt. George Cusack, the great sea-robber with an accompt of all his notorious robberies both at sea and land : together with his tryal, condemnation, and execution / taken by an impartial hand. London: Printed for Ionathan Edwin at the Sign of the Three Roses. Retrieved 13 June 2017.
Статут Чорного Барта (Бартолом'ю Робертса) Кожен член команди має один голос у вирішенні поточних справ. Кожного, хто обдурить усіх членів команди на суму в один фунт стерлінгів, приховавши столове срібло, коштовності або гроші, буде покарано висадкою на безлюдний острів. Якщо ж один із членів команди викраде щось у іншого, достатньо відрізати йому вуха й ніс і висадити на заселений берег, де він відчує на собі ганьбу й презирство, а тому напевне зазнає безліч поневірянь. Забороняється грати на гроші в карти або в кості. Ліхтарі й свічки слід гасити о восьмій вечора. Якщо хтось із членів команди має бажання пити ром або джин після зазначеного часу, мусить робити це тільки на відкритій палубі. Зброю, пістолі й шаблю слід завжди тримати в чистоті й повній бойовій готовності. Якщо буде виявлено, що хтось із членів екіпажу спокусив особу жіночої статі й узяв із собою в море, перевдягнену в чоловічий одяг, того негайно буде страчено. Якщо хтось із членів команди під час сутички або бою залишить своє судно або своє місце згідно з бойовим розписом, це карається смертю або висадкою на безлюдний острів. На борту корабля членам команди заборонено битися. Всі непорозуміння та сварки вирішуються до відплиття корабля на березі, дуеллю на шаблях або пістолях. Забороняється обговорювати зміну існуючого стану й способу життя, поки кожний отримає свою частку в одну тисячу фунтів стерлінгів. Якщо до отримання частки хтось із членів команди втратить кінцівку або стане інвалідом під час несення служби, йому буде виплачено 800 фунтів стерлінгів із загальної каси, а за менші каліцтва — пропорційно до них. При розподілі здобичі капітану і квартирмейстеру, боцману і каноніру — півтори частки, а іншим офіцерам — по одній частці з чвертю.
Сучасні дослідження У 2000 році дослідники піратства Пітер Лайнбо та Маркус Редікервжили революційний термін «гідрархія», що полягав у двох різних процесах «організації морської держави зверху та самоорганізації моряків знизу», де для забезпечення справедливості і порядку на кораблі пірати добровільно створювали і підкорялися піратському кодексу. Таким чином, корабель став одночасно двигуном капіталізму після буржуазної революції в Англії та осередком опору, місцем, де і куди ідеї та практика революціонерів, розбитих і пригнічених Кромвелем, а потім королем Карлом, проникали, переформовувалися, поширювалися та зберігалися»inebaugh, Peter; Rediker, Marcus. The Many-Headed Hydra: Sailors, Slaves, Commoners, and the Hidden History of the Revolutionary Atlantic. Beacon Press..
Примітки
Використана література Джон Метьюз. Пірати та їхні скарби: Піратські закони/Піратський устав.