Міль картопляна (Phthorimaea operculella Zell) — олігофаг, небезпечний карантинний організм, який віднесений до списку А 2 (карантинні організми, обмежено поширені в Україні) Переліку регульованих шкідливих організмів. Пошкоджує картоплю (бульби та вегетативну частину), баклажани, тютюн, томати, перець, паслін, дурман, беладону, фізаліс та інші декоративні пасльонові. В Україні картопляна міль переважно шкодить картоплі, особливо під час зберігання, знижуючи якість бульб і сприяючи їх зараженню патогенними мікроорганізмами. Основну шкоду завдають личинки, які пошкоджують бульби як у полі, так і в сховищах. За високої чисельності шкідника врожай картоплі у сховищах може бути повністю знищений.
Картопляна міль розмножується у полі та сховищах. Гусениці виїдають паренхіму листків, утворюючи міни на них. Гусениця може вгризатися у черешок, і тоді листок гине повністю. Характерна зовнішня ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями — скупчення екскрементів на поверхні. Гусениці розвиваються всередині бульб, пронизуючи їх ходами, такі бульби нагадують губку. В окремих бульбах може розвиватись більше 10 гусениць. Бульби картоплі, що сильно пошкоджені картопляною міллю, стають непридатними для посадки та переробки.
Розмножується шкідник як у полі, так і в теплих сховищах. У його розвитку відсутня діапауза. На півдні України в полі картопляна міль формує до 5 поколінь. Тривалість розвитку одного покоління залежить від температури і становить у природних умовах 20—60 днів. За температури 22—26 °C розвиток закінчується за 28—30 днів, при 18—20 °C — у середньому за 47 днів, а при 12—15 °C розвиток розтягується до 119 днів. У сховищах шкідник продовжує шкодити, утворюючи 1—2 покоління.
В умовах України масовий літ метеликів відбувається в травні. Літають метелики уночі. Терміни льоту метеликів P. operculella Zell змінюються залежно від погодних умов та пори року. Порогова температура активності імаго становить 8 °C. Восени метелики активні вдень. Виліт самок розпочинається на 1—2 дні раніше за самців. Тривалість життя та плодючість імаго залежать від погодних умов та додаткового живлення. Середня тривалість життя імаго становить 10—12 днів, а за можливості додаткового живлення збільшується вдвічі.
Розповсюджується картопляна міль на всіх стадіях розвитку з бульбами картоплі і плодами пасльонових культур.
Моніторинг Для первинного виявлення картопляної молі феромонні пастки розміщують на дерев'яних кілках або товстостебельних рослинах на висоті до 50 см. На овочевих та пасльонових культурах пастки виставляють з розрахунку 1 пастка на 1—5 га поля. В картоплесховищах встановлюють 1 пастку на 150 тонн продукції. На присадибних ділянках за радіуса дії феромону 200 м розміщують 10—20 пасток, а в теплицях — з розрахунку 1 пастка на 250 м². Для встановлення динаміки льоту метеликів вибірки проводять один раз на тиждень.
Початок обстеження для виявлення картопляної молі та спостереження за її появою починають за середньодобової температури повітря понад 0 °С. Оптимальними строками обстеження для встановлення карантинного стану є липень—вересень, а в південних районах — червень—жовтень. Феромонні капсули в пастках замінюють через 30—40 днів. При фенологічних спостереженнях у польових умовах пастки починають встановлювати з початком льоту метеликів за середньодобової температури +10—12 °С.
Карантинні заходи На територію України забороняється ввозити приватним особам бульби картоплі. Забороняється також ввозити плоди томатів, баклажанів та інших пасльонових культур із зон зараження країн розповсюдження картопляної молі. У випадку виявлення шкідника проводиться знезараження вантажів. В період вегетації регулярно проводяться обстеження пасльонових культур на виявлення шкідника. Також рекомендується знищувати бур'яни родини пасльонових, як резерваторів шкідника. Рекомендується застосовувати у період вегетації інсектициди дозволені «Переліком пестицидів …», а у сховищах бульби обробляють біопрепаратими: бітоксибацилін, лепідоцид, дендробацилін.
У 2005 році шкідник був поширений в 4 областях півдня України, АР Крим та м. Севастополь, на загальній площі 8 664,85 га. У 2005 році площа зараження зменшилась на 45 га: в Кіровському районі АР Крим на 40 га, а в м. Севастополь на 5 га, за рахунок зменшення обсягів промислового вирощування пасльонових у господарствах, застосування комплексу карантинних заходів, а також своєчасного виявлення і локалізації вогнищ шкідника. На 1.01.2006 картопляна міль розповсюджена в АР Крим, місті Севастополь, Донецькій, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях України.
Джерела Карантинні організми, обмежено поширені в Україні/Укрголовдержкарантин, 2006