Дардани () — в античній літературі цей термін або означає те ж, що троянці, або близькоспоріднений їм народ, який також мешкав в Троаді на північному заході Анатолії. Назва походить від міфічного героя Дардана, засновника міста Дарданія в Троаді. Влада в Троаді була розділена між цими двома містами. Гомер проводив чітку відмінність між цими двома народами.«Review: Some Recent Works on Ancient Syria and the Sea People», Michael C. Astour, Journal of the American Oriental Society, Vol. 92, No. 3, (Jul. — Sep., 1972), pp. 447—459 writing about someone who identified the Dardanoi with the Trojans: "Which is, incidentally, not so: the Iliad carefully distinguishes the Dardanoi from the Trojans, not only in the list of Trojan allies (11:816-823) but also in the frequently repeated formula keklyte meu, Tr6es kai Dardanoi ed' epikuroi (e.g., III:456)

Міфологія Згідно з Гомером, дардани є нащадками Дардана — сина Зевса. Нащадком Дардана був Еріхфонія — цар-пастух, власник табунів коней. У Еріхфонія народився Трос, у якого було три сини: Іл, Ассарак і Ганімед. Від Іла народився Лаомедонт, а від того народився троянський цар Пріам, сином якого був Гектор. Від Ассарака через Капіса і Анхіза веде свій рід Еней (Іліада, 215—240).

Дардана і троянці

Царський будинок Трої також був розділений на дві гілки, дарданську і троянську (місто останніх називалося Троя, іноді — Іліон). Будинок дарданів (члени якого також називалися «дарданідами», нащадками Дардана, ) був більш старшим, ніж будинок троянців, проте Троя згодом стала більш могутньою. Еней іменується в «Енеїді» Вергілія то «дарданом», то «троянцем», хоча, щиро кажучи, Еней належав до дарданської гілки. Багато правителів Рима претендували на походження від Енея, від будинків Трої і Дардана. Гомер також застосовував епітет «дарданіди» (Δαρδανίδη) до Пріама й інших видатних діячів поеми.

Гомер Іліада 2, 819—823. пише: Вів за собою дарданів Еней, син Анхіза могутній, Що від Анхіза колись породила його Афродіта, Ложем на ідських вершинах богиня із смертним з'єднавшись. Був він вождем не один, з ним ішли Архелох з Акамантом, Двоє синів Антенора, досвідчені в справах військових.

На згадку про дарданів названо протоку Дарданелли.

Походження Етнічна приналежність дарданів, як і троянців (тевкрів), а також їх мови залишаються спірним питанням. Залишки їх матеріальної культури вказують на тісний зв'язок з лувійцамі Trojans and Their Neighbours: An Introduction (Ancient Peoples) by T. Bryce, 2005, p. 117: "… question, we might have a clearer indication of the Trojans 'ethnic origins. We have referred to the widespread distribution of Luwian- … " контакти з іншими народами АнатоліїArt of the First Cities: The Third Millennium BC from the Mediterranean to the Indus (Metropolitan Museum of Art Series) by Joan Aruz, 2003 p. 255, "… and the type and technology of the alloy are of Anatolian, and specifically Trojan, origin. … ", Фракією The National Encyclopædia: A Dictionary of Universal Knowledge: By Writers of Eminence in Literature, Science, and Art. Volume 14: Tri — Z by unknown author, 2001., p. 22: "… his allies. The inhabitants of the Troad were probably of Thracian origin. At the time of the Trojan War they had reached a higher state of prosperity and … " та ахейцами. Згідно з Гомером, їх еліта була змішаного походження, але в основному грецькою Trojans and Their Neighbours: An Introduction (Ancient Peoples) by T. Bryce, 2005, p. 23 , а римляни вважали дарданів в цілому греками. Greeks and Barbarians (Edinburgh Readings on the Ancient World) by T. Harrison, 2001., ISBN 0-415-93959-3, p. 140

Археологічні знахідки більш раннього періоду (енеоліт) на території Троади вказують на сильну схожість з матеріальною культурою того ж періоду в Мунтенії і Молдови, як і з карпато-балканським регіоном в цілому. Передбачається, що вироби матеріальної культури (кераміка, статуетки) були імпортовані в Троаду і є трипільськими за походженням. Hoddinott, Ralph F., The Thracians, Thomas & Hudson Inc., 1981. pp. 35-38

Дардани і дарданці Існує питання про те, чи є випадковим схожість назв дарданів і дарданців, народу Адріатики.

Згідно Страбону, після поразки в троянській війни ватажок народу «енетів» Антенор з синами і уцілілими енетами врятувався у Фракію і звідти потрапив в Генетику (Енетіку) на Адріатиці Страбон. Географія XIII 1, 53 (стр.608); Діон. Троянська мова 138 . Оселився у річки Тімаво Лукан. Фарсалія VII 194 . Згідно з розповіддю Сервія, після війни з евганеямі і царем Белесом заснував Патавій Сервий. Коментар до «Енеїди» Вергілія I 242 Вергілій. Енеїда I 242—249 (суч. Падуя) і заснував там ігри Тацит. Аннали XVI 21 . Місце, де вони висадилися, зветься Троєю Тит Лівій. Історія Риму I 1, 3 . Також вважався родоначальником арвернів Лукан. Фарсалія I 427; Примітки Ф. А. Петровського в кн. Лукан. Фарсалія. М., 1993. С.307 . У той же час, відповідно до Гомеру, Антенор був дарданом, а двоє з його синів воювали в складі дарданського війська (див. вище). «Енети» (адріатичні венети) і дарданці в античний період були сусідами в Адріатиці, однак говорили на різних мовах.

Див. також Іліада Тевкри Троя Шердани

Примітки

Посилання The Iliad, translated in English The Iliad, the original ancient Greek text