Ніна Василівна Братусь (24 березня 1926, Ромни — 30 вересня 2002, Вінниця) — лікар-фізіолог, доктор медичних наук (1966), професор (1966), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984).
Біографія Братусь Н. В. народилась у Ромнах, тут же пройшли її перші дитячі роки. На початку тридцятих років разом з батьками переїхала до Сум, де навчалася в середній школі № 2. З початком Великої Вітчизняної війни, коли її сім'я разом із машинобудівним заводом імені Фрунзе, де працювала мати, переїхала на Урал, продовжила навчання у школі № 17, яку закінчила в 1943 році. Але ще до того, у 1942 році почала працювати, як і багато інших юнаків і дівчат в суворі дні війни на місцевому заводі складальницею стабілізаторів для мін, потім статистом Челябінської міської контори Держбанку.
Після одержання атестату зрілості у 1943 році, дівчина стає студенткою І курсу Київського медичного інституту, котрий тоді знаходився в Челябінську. Наступного року після повернення медінституту на визволену українську землю, вона навчалась у Києві, а потім у Вінниці, куди переїхала у зв'язку із сімейними обставинами. Закінчивши Вінницький медінститут з червоним дипломом, молода лікарка більше трьох років працювала в апараті Вінницького обласного відділу охорони здоров'я на посаді інспектора сектору охорони материнства і дитинства. В той же час працювала педіатром у дитячій лікарні. У 1951 році академік АН України, професор, доктор біологічних наук, вчений-нейрофізіолог Пилип Миколайович Сєрков запрошує молоду перспективну лікарку в аспірантуру при кафедрі нормальної фізіології Вінницького медичного інститутуЯнчик Г. В. Таланти Роменського краю // Актуальні проблеми історії медицини : матеріали Міжнарод. наук. конф. / під ред. проф. К. К. Васильєва. – Суми : Вид-во СумДУ, 2005. – С. 134..
1954 року Н. В. Братусь у Одеському медичному інституті захистила дисертацію і отримала науковий ступінь кандидата медичних наук. Дисертація називалася «Вплив подразнень механорецепторів шлунка та 12-палої кишки на електричну активність головного мозку» Щупка О. Талантом обдарувала Роменщина // Медицина+здоров’я. – 2014. – 25 квіт. (№ 16–17). – С. 7.. А через десять років у Ленінградському інституті фізіології АН СРСР імені І. П. Павлова успішно захистила докторську дисертацію «Електрофізіологічне дослідження механізмів вісцеорецепції мозочка» Докторка медичних наук, професорка, заслужений діяч науки й техніки Ніна Братусь // Северин В. П., Северин М. В. Літопис Роменщини в подіях та особистостях (XVI–XXI ст.). – Суми : ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2020. – С. 169.. Тоді ж відмовилась від пропозиції академіка Володимира Черніговського залишитися працювати у цьому закладі. Її серце належало Україні.
У червні 1966 року Ніна Василівна отримала наукове звання професора .
Її життя трагічно обірвалося у вересні 2002 року.
Колишній проїзд Димитрова у Сумах 2016 року було названо на честь Ніни Братусь.
Трудовий шлях У 1951 році Ніна Василівна була зарахована до аспірантури Вінницького медичного інституту на кафедру нормальної фізіології Щупка О. Професор Братусь із Роменського сузір’я // Ярмарок. – 2014. – 17 квіт. (№ 16). – С. 3.. З цим навчальним закладом відтоді і був пов'язаний весь трудовий і науковий шлях: викладач-асистент (1954—1960 рр.), доцент (1960—1965 рр.), завідувачка кафедри (1965—1992 рр.) Від 1991 року — професор кафедри нормальної фізіології.
Наукова діяльність Науковий інтерес Н. В. Братусь широкий, але найліпше він проявився в царині фізіології мозку та мозочка. Ніна Василівна організувала нейрофізіологічну лабораторію, де розпочиналися наукові дослідження на клітинному рівні з записом імпульсної активності нейронів . Це мало величезне значення не тільки для теоретичної медицини та діагностики хвороб, але й для лікування, реабілітації, а також напрацювання сучасних основ рефлексотерапії.
Розповідь про цю видатну людину буде далеко неповною, якщо не сказати про неї як про неперевершеного лектора й педагога. Ми нечасто зустрічаємо вчених, конспекти лекцій яких уся багатосотенна та різновікова аудиторія записувала б настільки детально, автоматично, не відриваючи погляду від лектора. Ніна Василівна належала до таких. Завжди з теплою посмішкою, доброзичлива, енергійна, ця симпатична жінка володіла секретом не тільки притягувати увагу аудиторії, а й надихати. Відчувалася її закоханість у наукову інформацію, яку викладала. Те, що зустрічі з цією особистістю стануть пам'ятними на все життя, для студентів ставало очевидним уже з перших її лекцій. На них ніколи не було вільних місць. Навіть на сходах, навіть коли «не вистачало повітря». На заняття полюбляли приходити і старшокурсники, і практикуючі лікарі. Можливо, секретом оволодіння аудиторією була стримана, але надихаюча, доброзичлива інтонація, яка ніколи не здавалася нав'язливою. Такими ж промовистими були її рухи, жести, міміка. Професор не любила стояти за кафедрою, втім й аудиторією ходила небагато.
У 1980 році Н. В. Братусь стала членкинею Міжнародної організації досліджень мозку (IBRO), у 2000 році їй призначена довічно Державна стипендія як видатному діячу науки. Була членкинею редакційної ради "Фізіологічного журналу", часопису "Нейрофізіологія", входила до складу правління Всесоюзного й Українського фізіологічного товариств . Була організатором конференцій і з'їздів фізіологічного товариства.
Досягнення і відзнаки Н. В. Братусь виховала тринадцять кандидатів наук, подано консультативну допомогу по виконанню п'яти докторських дисертацій. Її трудова і наукова діяльність, невтомний вклад у повсякденну боротьбу за здоров'я хворих відзначено орденами «Знак пошани» і «Трудового Червоного Прапора», багатьма медалями.1984 — присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки та техніки України». 1966 — отримала наукове звання професора.
Наукові праці Автор більше, ніж 180 наукових праць, головним чином з фізіології головного мозку та педагогіки у вищій медичній школі. В тому числі: Мозжечок и висцерорецепторы. Ленинград, 1969 Преподавание вопросов медицинской деонтологии в курсе нормальной физиологии: Методическое пособие для студентов. — В., 1980 Физиология центральной нервной системы: Руководство к практическим занятиям по физиологии. Москва, 1988; Фізіологія нервової системи: підруч. К.; В., 2001.
Примітки
Джерела
Братусь Ніна Василівна / О. Г. Процек // Енциклопедія Сучасної України. Т. 3 / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка. – Київ : Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. – С. 432.
Братусь Ніна Василівна // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми : Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський держ. ун-т, 2003. – С. 64.
Докторка медичних наук, професорка, заслужений діяч науки й техніки Ніна Братусь // Северин В. П., Северин М. В. Літопис Роменщини в подіях та особистостях (XVI–XXI ст.). – Суми : ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2020. – С. 168–169.
Ніна Василівна Братусь // Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах / Наук. т-во ім. Шевченка ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Львівське від-ня ; Всеукр. лікар. т-во. – Львів, 2004. – С. 298.
Щупка О. Нам нове місто залишив : пам’яті Анатолія Бондаренка, Почесного громадянина м. Суми // Панорама. – 2015. – 24 июня–1 июля (№ 26). – С. А8.
У статті є інформація про Ніну Василівну Братусь.
Щупка О. Поєднаний шлях Братусів та Линтварьової… // Ярмарок. – 2015. – 9 лип. (№ 28). – С. 3.
Щупка О. Професор Братусь із Роменського сузір’я // Ярмарок. – 2014. – 17 квіт. (№ 16). – С. 3.
Щупка О. Сумщина в іменах : Наталія Линтварьова і Ніна Братусь // Панорама. – 2015. – 28 янв.–4 февр. (№ 5). – С. А22–А23.
Щупка О. Талантом обдарувала Роменщина // Медицина+здоров’я. – 2014. – 25 квіт. (№ 16–17). – С. 7.
Янчик Г. В. Таланти Роменського краю // Актуальні проблеми історії медицини : матеріали Міжнарод. наук. конф. / під ред. проф. К. К. Васильєва. – Суми : Вид-во СумДУ, 2005. – С. 133–135.