Кожедуб Михайло Володимирович ( , ) — поет, член НСПУ з 2005 року та Національної спілки журналістів України з 2009 року.

Життєпис Народився у родині військовослужбовців, у Москві (за офіційними документами). Насправді народився у місті Франкфурт-на-Одері (Німеччина). Пізніше родина повернулася в СРСР у селище Парафіївка, Ічнянського району, Чернігівської області, де у 1983 році закінчив середню школу.

У 1990 році закінчив хіміко-біологічний факультет Чернігівського педагогічного інституту. Після цього працював у освітніх закладах та пресі. Засновник і редактор районної газети «Ічнянська панорама». Мешкає в місті Ічня на Чернігівщині.

Творчість Перший вірш поета вийшов друком у 1999 році в ічнянській газеті «Трудова слава». Також друкувався у виданнях «Ічнянщина» і «Отчий поріг».

Автор збірок філософської та пейзажної лірики «Кличу літо» (2002), «Сонце із води» (2004), «Моя ліра» (2006), «Бригантина» (2010), «Вибране» (2020). Список публікацій

Кличу літо: поезії (Київ: Задруга, 2002) Сонце із води (Київ, 2004) Моя ліра (Ніжин, 2006) Бригантина: поезії (Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф» 2010) Вибране: присвячується матері: поезії (Ніжин: Лисенко М. М, 2020)

Примітки

Література Виправленому вірити. «Ічнянська панорама», № 2, 26 травня 2012 року.

НЕЗВИЧНО ПРО ЗВИЧАЙНЕ

Третя книжка М. Кожедуба є продовженням кра­щих творчих особливостей попередніх збірок. Поет продовжує знаходити нові мовні засоби і образи для відтворення об’єктивних реалій крізь своє індивідуаль­не бачення. Поезія М. Кожедуба відзначається витонченим мисленням і гостротою зору до явищ дійсності. Уваж­не читання його творів допомагає різносторонніше і глибше розуміти світ, у якому живемо. Поряд із цим автор, дотримуючись своїх творчих вимог, прагне, щоб кожен вірш був прозорий, легко читався і щоб потік звуків, що входять у слова, підси­лював думку й образи рядка. Кожний вірш поета лаконічний, без накладень близькозначних деталей і нюансів, що дозволяє в кількох рядках висловитись ясно і змістовно. Поезії М. Кожедуба мають не один рівень сприй­мання: перший із них розуміється відразу, а другий сприймається підсвідомо. Разом це створює в читача достатню глибину зорового і емоційного відображен­ня віртуальної дійсності. Немалою цінністю поезії М. Кожедуба є і те, що він створює, крім зображальних образів, і смислові фрази та сполуки слів, яких ще в нашій літературі не було. Цим поет розвиває українську мову, збагачує її образні та інтелектуальні обшири. Образність віршів некриклива, але точна і глибо­ка. Відбиває стан настрою: “легкий, як подих, лине дзвін”, проникливо і тонко передає стан речей: “села прозоріє масив”, іноді зримо показує зміну в природі: “стоїть уплавлена у лід лоза”. На особливу увагу заслуговує смислова образність поета. Ось як виважено сказано про наше сьогодення: “час неподобства і смути”, “між людьми царить чуттє­вий нелад”. Це сьогодення відбивається також і на лю­дині, бо “зламних подій пережито немало” і “старість вид зінакшує нещадно”. Основне для поета - новизна словосполучень. Іноді цього не усвідомлюєш зором при читанні, але коли застановишся на окремих рядках, то упевнишся, що навіть про звичайнісінькі речі автор висловлюєть­ся не так, як кожен міг би, а по-своєму. Ось, наприклад, про осінь: Смуток у серці громадиться, Осінь по-жовтому сяє. День у неспокої хмариться — Затишку всюди немає. Без сумніву, ця маленька книжечка викликає стільки нових бачень і почуттів, що не знайдеш і в десятках деяких інших збірок.

Микола Клочко.