Микола Романович Варе́ння ( 7 листопада 1917, Калинове — 23 червня 2001, Івано-Франківськ) — український художник і педагог, дослідник Гуцульщини; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник УРСР з 1987 року. Батько художниці Емілії Бучинської-Варення.

Життєпис Народився року в селі Калиновому (тепер селище міського типу Сєвєродонецького району Луганської області). У 1936—1940 роках навчався в Одеському художньому училищі імені Митрофана Грекова (викладачі Леонід Мучник, Микола Павлюк).

Учасник німецько-радянської війни. У 1940—1946 роках проходив службу у лавах Червоної армії у 95-му окремому полку зв'язку, де оформляв військові карти, зображував хроніку військових пересувань, обіймав посаду телеграфіста Наш Полк Проект телеканалу Інтер. Член ВКП(б) з 1943 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медалями «За бойові заслуги» (29 квітня 1943), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)Варення Николай Романович / Память народа..

Протягом 1946—1952 років навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури (викладачі: Борис Йогансон, Владислав Анісович, Рудольф Френц, Іван Сорокін, Василь Мєшков). Дипломна робота — картина «На колгоспній птахофермі» (Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв).

У 1953—1961 роках викладав живопис у Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва Івано-Франківськой області. У 1961—1972 роках — директор Івано-Франківської дитячої художньої школи. У 1972—1976 роках — голова Івано-Франківської організації Спілки художників України. У 1997—2001 роках — доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Жив в місті Івано-Франківську на вулиці Радянській, № 48, квартира № 37 та вулиці Незалежності, № 55, квартира № 12Варення Микола Романович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 21.. Помер в Івано-Франківську 23 червня 2001 року.

Творчість Працював в галузі станкового живопису та станкової графіки в історичному, побутовому, портретному жанрах, а також писав пейзажі та натюрморти. Серед робіт:

живопис «Поранений солдат» (1942); «Мітинг матросів, солдат і робітників на Якорній площі в Кронштадті 23 жовтня 1905 року» (1952; Центральний військово-морський музей імені імператора Петра Великого, Санкт-Петербург); «Коля Піщенко — юний герой оборони Севастополя» (1953; Центральний військово-морський музей імені імператора Петра Великого, Санкт-Петербург); «Марко Черемшина серед гуцулів» (1954; Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, Снятин); «У вихідний день. Подруги» (1955); «Портрет Ганни Герасимович — майстрині гуцульської народної вишивки» (1965); «Гуцульський ярмарок» (1957); «Прийшли з городу» (1958); «Зустріч Червоної Армії в 1939 році у Прикарпатті» (1958—1960; Івано-Франківський краєзнавчий музей); «Піонери на привалі» (1962); «З минулого Карпат» (1964); «Радянський воїн» (1965); «Прикарпаття. 1941» (1967); «На полонині» (1969); «Гуцульщина — край мистецтва» (1975); «Господарі полонини» (1975); «Карпатський рейд Ковпака» (1985); «Влітку на Гуцульщині» (1988); «Доля людини» (1989, триптих); «Викладачі-засновники Косівського училища прикладного мистецтва» (1989); «Святкова Гуцульщина» (1990); «Свято в горах» (1991); «На Косівському базарі» (1991); «Пасхальний день» (1991); «Дівчина з букетом квітів» (1992); «Жіночий портрет» (1993); «На весіллі» (1994); «Легенда. Говерла й Прут» (1996); «На Великдень» (1996); «Тривожна ніч. Данило Галицький» (1996); «Роксолана» (1997); ліногравюри «Сім'я колгоспника» (1961); «Після концерту» (1962); «У Косів на базар» (1962); «З поля» (1962); серія «Радянські жінки в Великій вітчизняній війні» (1964); серія «Нафтовики Долини» (1967); «Обід чабанів» (1970); серія «Історія Гуцульщини» (1985). </div> З 1954 року брав участь в обласних, з 1957 року — всеукраїнських, з 1963 року — всесоюзних художіх виставках. Персональні виставки відбулися в Івано-Франківську у 1968, 1972, 1977, 1979, 1985, 1987, 1997, 2002 (посмертна) роках, Косові, Долині, Верховині, Коломиї (усі в 1969 році).

В Україні твори художника зберігаються у Національному художньому музеї України, Закарпатському та Івано-Франківському художніх музеях, у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського у Коломиї (три роботи). Також роботи художника зберігаються у музеях та приватних зібраннях у Польщі, Чехії, Канаді, США, Великій Британії та в інших країнахВарення Микола Романович / Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського..

Примітки

Література Варення Микола Романович // ; Варення Николай Романович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 2. Москва. Искусство. 1972, сторінка 167 ; Варення Микола Романович // ; Виставка творів живопису і графіки Миколи Варенні: Каталог. Ів.-Ф., 1979; Фронтові зарисовки: Каталог. Івано-Франківськ, 1987; Варення Микола Романович // ; Варення Микола Романович // ; Микола Варення: Каталог. Івано-Франківськ, 1997; ; О. Ламонова. Варення Микола Романович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. сторінка 187. ISBN 978-966-02-8960-4.