Берта Амалія Скрам (норв. Amalie Skram, до шлюбу Альвер, 22 серпня 1846, Берген, Норвегія — 15 березня 1905, Копенгаген, Данія) — норвезька феміністська письменниця в жанрі натуралізму з акцентом на жіночому погляді на гострі суспільні проблеми. Одна з впливових письменниць в скандинавській літературній течії під назвою «Modern Breakthrough» («Сучасний прорив»). Найбільш знана за тетралогію Hellemyrsfolket (1887–98), що зображає стосунки в родині протягом чотирьох поколінь.Erik Bjerck Hagen. Amalie Skram (Store norske leksikon)

Життєпис Народилася у місті Берген в Норвегії в родині Інгеборги Ловізи Сівертсен та Монса Монсена Альвера. Мала чотирьох братів. Родина мала дрібний бізнес, але збанкрутіли, коли Амалії було 17 років. Батько, спекулянт-невдаха, емігрував з Норвегії в США, щоб уникнути ув'язнення, та залишив дружину з п'ятьма дітьми.

Мати змушує Амалію взяти шлюб з набагато старшим за неї капітаном корабля (в минулому власником млина) Бернтом Ульріком Огюстом Мюллером (1837—1898). В цьому шлюбі Амалія прожила 13 років, народила двох синів, страждаючи від нервових розладів через зради чоловіка та конфліктне подружнє життя.

Після кількох років у психіатричній лікарні Амалія розлучається і з синами прямує до Крістіанії (тепер — Осло) та починає літературну діяльність. Знайомиться із творчою богемною спільнотою (письменниками Арне Гарборгом та Бьорнстьєрне Мартініусом Бйорнсоном, з якими підтримуватиме дружні та літературні контакти тривалий час).

У 1884 році одружується вдруге, з данським письменником Еріком Скрамом (1847—1923), сином керівника залізниці Густава Скрама, та переїздить до Данії. У 1889 народжує доньку Іду (Ida Johanne Skram). Обов'язки дружини та матері, наряду з обмеженим сприйняттям її творів, на той час радикальних, призвели до рецидиву розладу в 1894 році, після чого Амалія жила в психіатричній лікарні біля Роксліду. В 1900 році її шлюб розірвано.

Амалія Скрам померла 15 березня 1905 року в Копенгагені у віці 58 років, похована на Bispebjerg Cemetery.

Літературна діяльність

Амалія Скрам дебютувала у 1882 році (як Amalie Müller) з оповіданням "Madam Høiers leiefolk" у журналі Nyt Tidsskrift. Вона продовжувала працювати до самої смерті, пишучи на теми, в яких зналася добре.

Літературні роботи Амалії Скрам можна поділити на три категорії:

Романи, які висвітлюють проблеми шлюбу, з дослідженням табуйованих тем, таких як жіноча сексуальність, підлегле та підкорене становище тогочасної жінки. Ці роботи сприймалися в консервативному суспільстві як провокація. Ставлення до робіт Скрам на початку її літературної діяльності було відверто ворожим. Новели, присвячені міжгенераційній проблематиці, в яких описувалася доля кількох поколінь однієї родини. Тут Скрам досліджує соціальні інституції та умови часу та шукає шляхи змін. Роботи, присвячені клінікам для психічно хворих та опису жорстоких умов, в яких проживали пацієнти цих закладів. Такі роботи, яе «Професор Ієронімус» та Paa St. Jørgen, мали резонанс у данському суспільстві та стали поштовхом до змін у роботі закритих та ізольованих психіатричних інституцій.

Найкращою роботою Скрам вважається тетралогія Hellemyrsfolket («Люди Геллемиру»), де, зобразивши чотири покоління однієї родини, вона розповідає про амбіції та почуття, а також про процеси зародження та розпаду родини.

Амалія Скрам відома як рання та потужна прибічниця фемінізму, раннього європейського тренду. Її роботи, здебільшого забуті після смерті, в 1960-х перевідкриваються для данської та норвезької аудиторії і здобувають широке визнання. Декотрі перевидаються англійською в сучасності.

Роботи

Madam Høiers leiefolk (Madam Høier's Lodgers), 1882 Constance Ring, 1885. В англійському перекладі (Judith Messick, Katherine Hanson, ) Karens Jul , 1885 Lucie , 1888. Доступно в англійському перекладі Кетрін Генсон (Katherine Hanson) — Fru Ines , 1891 Forraadt (Зраджена), 1892. Перекладено англійською Aileen Hennes та видано Pandora Press, Routledge & Kegan Paul в 1986. Hellemyrsfolket (The People of Hellemyr), тетралогія наступних робіт: Sjur Gabriel , 1887 To venner (Двоє друзів), 1888 S.G. Myre, 1890 Afkom, 1898 Børnefortellinger , короткі історії, 1890 Kjærlighed i Nord og Syd (Любов на півночі та півдні), короткі історії, 1891 Agnete, пєса, 1893 Professor Hieronimus, 1895 Paa St. Jørgen (At St. Jørgen), 1895 Mellom Slagene (Між суперечками), листи, 1895 Sommer (Літо), короткі історії, 1899 Julehelg (Різдвяна пора), новела, 1900 Mennesker (Люди), 1905 (незавершено)

Визнання

Із 1994 року норвезькі авторки та автори, що проявили визначні навички в питаннях проблем жінок, отримують стипендію на подорожі Премію Амалії Скрам (Amalie Skram-prisen чи Amalie Skram prize). У 1949 році пам'ятник Амалії Скрам — робота скульпторки (1897–1986), відкритий на території Саду Конвенту (Klosterhaugen) у Бергені. Мармуровий бюст Амалії Скрам роботи (1859–1948) знаходиться в Публічній бібліотеці Бергена. Амалія Скрам зображена на норвезькій поштовій марці в 1996 році.Famous Norwegian Women on Stamps

Примітки

Посилання

Оцифровані книги та манускрипти Скрам в National Library of Norway Про життя та роботи Скрам Матеріали з University in Tromsø Engelstad, Irene; Køltzow, Liv; Staalesen, Gunnar (1996) Amalie Skrams Verden (Oslo: Gyldendal) Køltzow, Liv (1992) Den unge Amalie Skram : et portrett fra det nittende århundre (Oslo : Gyldendal norsk forlag) Engelstad, Irene (1978) Amalie Skram : kjærlighet og kvinneundertrykking (Oslo: Pax)