Скалатський повіт ЗУНР — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Територія сучасного Підволочиського району і частини Гусятинського району Тернопільської області.

Адміністративний центр — місто Скалат, населення якого становило 7200 мешканців.

Географія

Територія становила 917 км², населення — 85 326 осіб (1931).

Скалатський повіт на сході по річці Збруч межував із Російською імперією (пізніше — з Радянським Союзом), на півночі зі Збаразьким, на північному заході з Тернопільським, на південному заході з Теребовлянським, на півдні з Копичинецьким повітами.

У складі ЗУНР У листопаді 1918 року увійшов до складу новопроголошеної української держави — ЗУНР. Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Михайло Новаківський (УРП).Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

Включений до складу Тернопільського воєводства з утворенням воєводства 23 грудня 1920 року на окупованих землях ЗУНР. Місцеве населення, в т. ч. і римо-католицького обряду, розмовляло тільки українською мовою і віддавало дітей до українських шкіл.[Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 55.]

Зміни адміністративного поділу 1 січня 1926 р. із сільської гміни (самоврядної громади) Криве Скалатського повіту вилучена територія розпарцельованого (розділеного) фільварку «Малинівка біля Кривого» і з неї утворено самостійну гміну МалинівкаDz.U. 1925 nr 101 poz. 716, із сільської гміни (самоврядної громади) Богданівка вилучений присілок Футор, збудований на частині території розпарцельованого фільварку «Богданівка» і з неї утворено самостійну гміну ФуторDz.U. 1925 nr 124 poz. 890 .

Розпорядженням Ради міністрів вилучено 1 квітня 1929 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Сорока зі Скалатського повіту і приєднано до Копичинецького повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem. .

15 червня 1934 р. село Сороцьке передане зі Скалатського повіту до ТеребовлянськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. .

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 року «Про поділ повіту Скалатського у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Скалатському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни) містечко Скалат — місто з 1934 р. містечко Гжималув (Гримайлів) — місто з 1934 р. містечко Підволочиськ — місто з 1934 р.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1926 рр. — 59

1926—1929 рр. — 61

1929—1934 рр. — 60

1934 р. — 59

1934—1939 рр. — 10 Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БогданівкаБогданівка, Кам'янки, Мовчанівка, Футор (з 01.01.1926)42Ґміна ГримайлівБілітівка, Буцики, Глібів, Гнила Пізнанка, Елеонорівка, Лежанівка, Пізнанка Гетьманська73Ґміна КачанівкаІванівка, Качанівка, Оріховець, Чернишівка44Ґміна КолодіївкаГалущинці, Жеребки Королівські, Жеребки Шляхетські, Колодіївка, Магдалівка, Панасівка65Ґміна КраснеВолиця, Зелене, Красне, Калагарівка, Козина, Паївка, Саджівка, Ставки86Ґміна Остап'єВікно, Городниця, Зарубинці, Криве, Малинівка (з 01.01.1926), Остап'є67Ґміна ПідволочиськДорофіївка, Заднишівка, Коршилівка, Мислова, Росохуватець, Староміщина, Супранівка78Ґміна Старий СкалатНовосілка Скалатська, Полупанівка, Старий Скалат, Хмелиська49Ґміна ТоустеДубківці, Малі Бірки, Новосілка Гримайлівська, Пшекалець, Раштівці, Товстецький Кут, Товсте710Ґміна ТурувкаКокошинці, Мала Лука, Рожиськ, Тарноруда, Турівка, Фащівка6передано до Копичинецького повітуСорока (до 01.04.1929)1передано до Теребовлянського повітуСороцьке (до 15.06.1934)1 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 52 % населення повітуУкраїнці. Частка у населенні повітів.

У 1939 році в повіті проживало 94 670 мешканців (46 295 українців-грекокатоликів — 48,9 %, 25 350 українців-римокатоликів — 26,78 %, 12 105 поляків — 12,79 %, 2 180 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,3 %, 8 740 євреїв — 9,23 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 77-78.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 72 021 населення ніби-то було аж 60 091 (67,35 %) поляків при 25 369 (28,44 %) українців, 3 654 (4,1 %) євреїв і 84 (0,09 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСР 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Скалатський, Гримайлівський і Підволочиський райони.

Примітки

Посилання

Powiat: SKAŁAT