Знищення російського посольства в Тегерані — події, пов'язані із загостренням російсько-перських стосунків, яке було наслідком ганебного для Персії Туркманчайського миру.
Знищення посольства Російської імперії у Тегерані сталося 30 січня 1829 року. За традиційним мусульманським календарем — місячною Хіджрою — підписання Туркманчайського трактату відбулося в ніч із 5 на 6 шаабана 1244 року, а розгром посольства в Тегерані — через рік, 6 шаабана 1245 рокуТарас Ашурков. Маловідомі деталі у справі про загибель місії О. С. Грибоєдова в Ірані.— Історична панорама. Збірник наукових статей.- 2014.- Вип. 19.— С. 26..
Передумови
Російсько-перська війна 1826—1828 років була спробою Персії ревізувати умови Ґюлістанського мирного договору. Завершилася вона Туркманчайським мирним договором, вкрай невигідним і принизливим для Персії. До підписання угоди, як один із головних діячів царського посольства, що вважався знавцем персів та звичаїв їх країни, мав стосунок Олександр Грибоєдов. Він також брав участь у воєнних діях проти Персії. Тогочасний автор так оцінював ситуацію: У лютому 1828 року Іван Паскевич відправив О. Грибоєдова з доповіддю і текстом Туркманчайського мирного договору до Миколи I. Не дивлячись на виявлене ним небажання вирушити до Персії, де, як він розумів, його ненавиділи як головного винуватця приниження національної честі, не міг відмовитись від наказу імператора.
Поведінка російського посла О. Грибоедов був одним із авторів принизливого для Персії Туркманчайського мирного договору. Коли ж він прибув до Тегерану як посол, то відразу почав застосовувати на ділі розроблену ним програму дій: підкреслював , порушував прийнятий етикет шахського двору, не виказував до шаха належної пошани, наполегливо вимагав сплати контрибуції не йдучи ні на які поступки. Приймав під своє заступництво то доглядача гарему, то його мешканок, якщо вони були з числа російських підданих і шукали захисту російської посла. Взагалі намагався ні в чому не поступатися норовливим персам. Все це робилося навмисне і, врешті-решт, Грибоєдов занадто далеко зайшов. Збуджуваний сторонніми нашіптуваннями, він діяв іноді зухвалим чином.
Розвиток подій
Наслідки
Тіло Грибоєдова було вивезене до Тифлісу, до монастиря Св. Давида.
Примітки
Джерела Тарас Ашурков. Маловідомі деталі у справі про загибель місії О. С. Грибоєдова в Ірані.— Історична панорама. Збірник наукових статей.- 2014.- Вип. 19.— С. 21—29. Алексей Веселовскій. Грибоѣдов (Александръ Сергѣевичъ).— В кн.: Энциклопедическій словарь. Томъ IXА. Гравелатъ — Давенантъ. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1893.— С. 689—696.
Посилання