Мамоничі () — білоруский, литовсько-руський купецький, а пізніше також і шляхетський рід.
Походження Кузьма і Лукаш — білоруські видавці, книготоргівці, громадські діячі 2-ї половини 16 — початку 17 ст. Родом з Могильовщини, вони оселилися у Вільні і займали високі посади у Великому князівстві Литовському. Лукаш був скарбником, Кузьма — бурмістром Вільна. При підтримці братів Зарецьких організували у Вільні друкарню, куди переїхав із Заблудова (нині м. Заблуду, Польща) П.Мстиславець, який видав у цій друкарні 1576 Псалтир. Кузьма й Лукаш продовжили видавничу справу, підтримували тісні контакти з першодрукарем І. Федоровим та українськими культурно-освітніми осередками — князів В.-К.Острозького й А.Курбського, а також Віленським братством і Львівським братством. М. сприяли поширенню освіти й збереженню православних традицій. Після смерті І.Федорова вони викупили 1588 частину його заставленого друкарського обладнання. М. видавали псалтирі, часослови, Апостол, Євангеліє, Євангеліє учительне, тріоді, служебники (див. Богослужбові книги в православ'ї), а також букварі, граматики. 1586 видали «Кграматику словенська язика», рукопис якої було взято з Острога, а також уривок діалектики Й.Спаненберга «О силогизме», перекладений кн. А.Курбським. Ця книга призначалася для шкільного вжитку на укр. і білорус. землях. Від 1593 друкарню очолив син Кузьми Левон, який займав проунійну позицію. Друкував твори Іпатія (Потія), Йосифа-Вельямина (Рутського), а також правничу літературу. Опублікував 1588 3-й Литов. статут (див. Статути Великого князівства Литовського; у перекладі польською мовою 1614), видавав постанови вальних сеймів, «Трибунал обивателям Великого князівства Литовського» (1586) тощо. Друкарня діяла до 1623. За цей час у ній було опубліковано бл. 85 видань церковнослов'янською, руською книжною та польською мовами. М. — автори передмов, присвят до деяких своїх видань. У них вміщені світські гравюри, герби та геральдичні вірші, зокрема А.Римші. Друкарня М. сприяла єднанню зусиль укр. та білорус. народів у розвитку власної культури, поширенні освіти.
Опис герба
На червоному полі біла стріла, на ній дві перетинки, так прироблені, що видаються за два хрести, над шоломом лис, який ніби вистрибує, задніх лап у нього не видно, тільки задертий хвіст, передні лапи випростані, сам головою обернений на лівий бік щитаHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. — T. 6. — S. 124. .
Родова схема Іван Мамонич (*? — †?) Богдан (*? — †?) Кузьма (*? — †1607?) Леонтій (*? — †після 1625Славянамоўная паэзія Вялікага Княства Літоўскага XVI—XVIII стст / НАН Беларусі, Ін-т мовы і літ. імя Я. Коласа і Я. Купалы; уклад., прадм. і камент. А. У. Бразгунова. — Мн., 2011. — С. 13. — 901 с. — (Помнікі даўняга пісьменства Беларусі). — 400 экз. — ISBN 978-985-08-1291-9) Лука (Лукаш) (*? — †1606?)
Примітки
Посилання Дзюба О. М. Мамоничі, Кузьма і Лукаш //
Література Зернова А. С. Типография Мамоничей в Вильне. В кн.: Книга: исследования и материалы, сб. 1. М., 1959 Каталог белорусских изданий кирилловского шрифта XVI–XVII вв., вып. 1–2. Л., 1973–75 Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. Львів, 1983 Галенченка Г. Я. Мамонічы. В кн.: Францыск Скарына і яго час: Энцыклапедичны даведнік. Мінск, 1988 Ісаєвич Я. Д. Українське книговидання: Витоки. Розвиток. Проблеми. Львів, 2002.