Джуліус Дж. Епстейн (; 22 серпня 1909, Нью-Йорк, США — 30 грудня 2000, Лос-Анджелес, США) — американський сценарист, найбільш відомий тим, що написав сценарій до фільму «Касабланка», який виграв премію «Оскар». Сценарій був написаний у співпраці з братом-близнюком Філіпом Епстейном і Говардом Кохом та був адаптацією п'єси Маррея Беннетта і Джоан Елісон Everybody Comes to Rick's.Pat McGilligan, ed. (1986). Backstory: interviews with screenwriters of Hollywood's golden age. Backstory. 1. University of California Press. pp. 170—171. ISBN 0-520-05689-2.
Його брат-близнюк помер 1952 року і цю втрату він переживав протягом всього свого життя. Проте він продовжував писати та отримав ще дві номінації Оскара. 1998 року отримав Нагороду за досягнення у кар'єрі від Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса.
Біографія Народився у єврейській родині разом з братом-близнюком Філіпом. Батьки були власниками конюшні, коли коні були все ще популярним видом транспортом. Конюшня надавала послуги із стоянки коней на ніч. Філіп та Джуліус навчалися у Коледжі штату Пенсильванія, який закінчили 1931 року, та де були чемпіонами з боксу.
Після коледжу брати Епстейни переїхали до Голівуду з метою попрацювати в кіноіндустрії. Досить швидко вони стали успішними сценаристами. 1943 року разом з Говардом Кохом виграли премію Оскар за найкращий адаптований сценарій, який вони написали для фільму «Касабланка».
Співпрацювали з компанією Warner Bros.. Проте Джек Ворнер, з яким у братів були напружені відносини публічно критикував робочу етику Епстейнів та їхні жарти. 1952 року Ворнер написав заяву на Епстейнів у Комісії з розслідування антиамериканської діяльності. На допиті комісії, коли їх спитали чи були вони колись членами незаконних організацій, вони відповіли: «Так, Warner Brothers».
Джуліус одружився з акторкою Френсіс Сейдж, з якою мав двох дітей — Джеймса та Елізабет. Згодом подружжя розлучилося, а Епстейн одружився вдруге. Від другого шлюбу у нього був син Філіп, який помер 2000 року.
Помер Джуліус Епстейн 30 грудня 2000 року у Лос-Анджелесі, США.
Роботи «Сестри» (1938) «Чотири доньки» (1938) — робота, за яку Епстейн вперше отримав номінацію Оскара за найкращий адаптований сценарій «Полунична блондинка» (1941) «Касабланка» (1942) «Чоловік, який прийшов на вечерю» (1942) «Миш'як та старе мереживо» (1944) «Містер Скеффінгтон» (1944) «Востаннє, коли я бачила Париж» (1954) «Брати Карамазови» (1954) «Ніжна пастка» (1955) «Світло на площі» (1962) «Не відсилай мені квіти» (1964) «Піт та Тіллі» (1972) «Візит лікаря» (1978) «Рубен, Рубен» (1983)
Загалом за свою кар'єру написав більш, ніж 50 сценаріїв до фільмів.
Родина Мав трьох дітей: дочку Елізабет та синів Джеймса і Філіпа.
Після того, як його брат помер, Джуліус взяв під опіку його сина Леслі, який став письменником та директором креативного письма Бостонського університету.
Примітки
Посилання