Гірнича промисловість Марокко

Загальна характеристика У 1990-і роки частка гірничодобувної промисловості у ВВП становить близько 3 %. Марокко поряд зі США займає провідне місце по видобутку фосфоритів, продукує свинець і барит в концентратах, срібло і флюорит. Промислове значення мають родовища залізняку, свинцю, марганцю, кобальту, міді, цинку. В кінці ХХ ст. на гірничодобувну промисловість припадало близько 25% загального обсягу пром. продукції країни. У Марокко є підприємства гірничорудної, гірничохімічної і паливної галузей, підприємства по видобутку неметалічної сировини і будівельних матеріалів. Частка фосфоритових підприємств в гірничій промисловості 70-90%. Гірнича промисловість забезпечує внутрішні потреби країни своєю продукцією, крім нафти, азбесту, графіту, каоліну і деяких буд. матеріалів. Значна частина продукції експортується (близько 1/3 всіх валютних надходжень від експорту), основний експорт — фосфати, концентрати руд кольорових металів.

Окремі галузі Фосфорити. Марокко є провідним виробником фосфоритів (3-є місце у світі з виробництва і 1-е з експорту, головний імпортер — США). Фосфорити, що розробляються в районі Юсуфії і Хурібги, розташованому в зоні «фосфоритного плато», відрізняються дуже високою якістю, як і фосфорити родовища Бу-Краа на території Західної Сахари. Таким чином, основу гірничохімічного виробництва країни складають саме фосфорити (табл. 1). Загальний річний видобуток фосфоритів планується збільшити до 63,5 млн т у 2003. Найбільший район по видобутку фосфоритів — Улад-Абдун (родов. Хурібга, 17,6 млн т). Розробка в основному ведеться відкритим способом.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку і виробництва фосфоритових продуктів в Марокко, тис.т Продукт 1998 1999 2000 Фосфатна руда 22 644 22 163 21 628 Фосфорна кислота 2 668 2 696 2 736 Потроєний суперфосфат 542 485 630 Моноамоній фосфат 84 198 348 Діамоній фосфат 1 278 1 205 1 238

З паливних корисних копалин Марокко видобуває нафту (з 1924), природний газ, вугілля.

Нафта і газ. Так як широкомасштабна нафтогазорозвідка привела до виявлення лише декількох незначних родовищ, країні доводиться заповнювати внутрішні потреби в нафті і природному газі за рахунок імпортної закупівлі. Газопровід Магриб — Європа для подачі газу в Іспанію дозволяє користуватися багатими ресурсами природного газу Алжиру. Проте пошуки нафти продовжуються, при цьому особлива увага приділяється прибережному шельфу Атлантичного океану. Нафтопереробні заводи побудовані в Касеме і Мохаммедії.

Вугілля. З 1940-х років ведеться розробка родовищ кам'яного вугілля в районі Джерада, але внаслідок виснаження вугільних пластів обсяги вуглевидобутку постійно знижуються.

Золото і срібло. Пром. видобуток Au і Ag в концентратах ведеться з 1920. Близько 2/3 благородних металів отримують з руд мідних, мідно-поліметалічних і свинцево-цинкових родовищ, понад 1/3 — із золото-срібних і власне срібних руд.

Мідь. Видобуток мідних руд і виробництво мідного концентрату ведеться з часу освоєння родовища Азгур. Спочатку (1923–1940) розроблялися молібден-вольфрамові, а потім (1940–1971) міднорудні поклади цього родовища. На півдні країни розроблялися родовища Бу-Скур, Талаат-Нуаман, Джебель-Клах, Вансимі, але виробництво міді в концентратах не перевищувало 8,3 тис.т на рік (1970–1981) і різко збільшилося після освоєння родовищ групи Бу-Гаффер, Блейда, Тіззерт, Тазалагт (1982–1984). Марокко експортує мідні концентрати в Бельгію, Фінляндію, ФРН та Іспанію.

Поліметали. Промисловий видобуток свинцево-цинкових руд в Марокко ведеться з 1920. У кінці ХХ ст. працювало близько 15 рудників. Найбільші — «Беддіан» (Туїссит) і «Уед-Мокта» розташовані в районі Уджда в Зоні Горстів, «Зейда», «Аулі» і «Мібладен» — в районі Мідельт у верхів'ях р. Мулуя; «Джебель-Авам» — в Центральному Марокко.

Флюорит. Основний видобуток флюориту зосереджено в Центральному Марокко. Найбільше родовище Ель-Хаммам розробляється з 1960-х р. Видобуток руди здійснюється підземним способом. Руда збагачується, концентрат містить 98% CaF2. Експлуатується також родовище Джебель-Зрахіна в провінції Хеміссет. Концентрат експортується в осн. в Канаду, США, ФРН.

Металічні корисні копалини. Залізняк видобувають на родовищах Віксан (близько 1 млн т руди на рік), Сетолазар і в провінції Хеніфра. Руди збагачують. Марганцеві руди добуваються на півдні країни в районі Іміні (Антиатлас). Переважають низькосортні руди. Руди стибію видобувають на родов. району Кеф-Нсур в Центральному Марокко. У незначних кількостях добувають руди молібдену, вольфраму і олова. Видобуток бариту ведеться в центральних і південних районах країни. Найбільшим є рудник «Джебель-Зельму» (250 тис.т руди на рік). Баритовий концентрат експортується в основному в США, Велику Британію, Нідерланди.

На початку XXI ст. провідним продуцентом металічних корисних копалин та флюориту в Марокко є гірничодобувна фірма Managem (табл. 2).

Таблиця 2. — Динаміка виробництва деяких металів та флюориту провідної фірми Managem в Марокко, т. Продукт 1998 1999 2000 Кобальтові катоди, кг 241 681 472 196 1 206 716 Кобальтовий концентрат 729 4 588 11 378 Мідь 31 719 25 170 23 150 Золото, кг 53?25 406 505 Свинець 35 635 35 140 30 470 Срібло, кг 240 412 226 642 246 204 Цинк 210 936 208 056 191 128 Флюорит - 83 100 76 991

Managem володіє (або має частку):

кобальтовою компанією CTT (100%), металургійним виробництвом Bou Azzer (CMBA); сріблодобувною компанією Soc. Metallurgique d'Imiter — SMI (73,4 %); фірмою Cie Minière de Guemassa (CMG); золотодобувною компанією Akka Gold Mining (AGM): CMG (60,38 %) і Managem (23,56 %); частково — геологорозвідувальною компанією Semafo, яка є провідною в пошуках на золото в Західній Африці.

Інші корисні копалини. Розробляються родовища кам'яної солі в районах Тадла і Зіма (на схід від м. Сафі). Нерудна індустріальна сировина представлена сукновальною глиною (район Таурірт), кварцовими пісками (район Мекнес), гіпсом (райони Юсуфія, Муассат і Сіді-Ахмед-Тіджі). На родовищі Кеттара добувають кускову червону вохру та лімоніт, які збагачують гравітацією. Добувають також пуцолани пемзи, доломіт, мармур, слюду, пірофіліт, азбест, перліт, польові шпати, керамічні глини, графіт.

Гірничо-геологічна служба. Підготовка кадрів. Друковані видання

Розвитком гірничої промисловості в національному масштабі керує Міністерство енергетики і рудників (засновано в 1977). Діють два інженерних навчальних заклади, національні школи гірничодобувної промисловості (мм. Рабат, Мохаммедія, Марракеш, Туїссіт), які випускають гірничих інженерів і енергетиків. Проблеми розвитку гірничої промисловості висвітлюються в технічному журналі «Аль-Хандаса аль-Ватанійя». Матеріали з геології родовищ нафти, природного газу і твердих корисних копалин публікуються в журналах «Mines, Geologic et Energie» (з 1978), «Notes et Mémoires du Service les mines et de la carte géologique».

Див. також Корисні копалини Марокко Геологія Марокко, Історія освоєння мінеральних ресурсів Марокко,

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Гірнича промисловість Марокко

Źródło i licencja