Головний законодавчий орган Норвегія обирає на національному рівні. Парламент, Стортинг (або Stortinget норвезькою, дослівно «велике зібрання»), включає 169 членів, які обираються на чотирирічний термін (протягом якого він не може бути розпущеним) за пропорційним представництвом на багатомандатних виборчих округах.
У Норвегії діє багатопартійна система, яка вклячає багато партій, які зазвичай змушені об'єднуватися у коаліційні уряди.
Вибори проводяться кожні два роки, завдяки чергуванню парламентських та місцевих виборів, які проводяться раз у чотири роки.
У країні діє загальне виборче право. Право голосу отримає особа, яка досягнула 18 років. Право голосу отримують також громадяни, яким виповниться 18 років після проведення виборів, якщо зазначені події відбуваються протягом календарного року. У парламентських виборах право голосу мають тільки громадяни Норвегії, а ось у місцевих виборах голосувати можуть й іноземці, за умови що вони прожили у країні більше трьох років.
Жінки отримали право голосу у Норвегії у 1913 році.
Останні місцеві вибори відбулися 11 вересня 2023 року, парламентські — 8 вересня 2025 року.
Виборча система З моменту скликання першого парламенту — Стортингу — в жовтні 1814 року і досі вНорвегії діяло всього лише дві виборчі системи. Перші сто років норвежці практикували мажоритарну систему абсолютної більшості. До 1905 року це була непряма система голосування, коли виборці обирали своїх представників, а вже ті — депутатів. З 1919 року діє виборча система з «відкритими» списками. Перехід до пропорційноївиборчої системи був зумовлений в першу чергу тим, що сформована двома основними політичними силами — Консервативною партією (Høyre) і Робітничою партією — двопартійна виборча система прагнула зберегти «контрольовану багатопартійність». І, у такий спосіб, захиститись від конкуренції з боку радикальних політичних течій. Вибори відбуваються у дев'ятнадцяти багатомандатних округах, межі яких збігаються з межами областей фюльке. У кожному з округів політичні партії висувають окремі партійні списки. Претендувати на депутатські мандати можуть партії, що набрали чотири і більше відсотки голосів від загальної кількості виборців, що проголосували по країні. На сьогоднішній день Стортинг формується зі 169 депутатів. Кількість депутатських місць, яка належить кожній області, переглядається кожні 8 років. При цьому враховується як кількість виборців, так і розмір території.
Парламентські вибори Норвегія поділяється на 19 округів, кожен з яких — це виборчий округ на виборах. Кожен округ обирає заздалегідь розраховану кількість місць до парламенту.
Місцеві вибори
Місцеві вибори — це два окремі голосування, що проводяться одночасно. Перше — це вибори у фюльке, на яких обираються політики до Ради фюльке. Друге — вибори в муніципалітетах, на яких обирають політиків до муніципальної ради.
Референдуми Норвезький референдум про розпуск унії між Швецією і Норвегією, 1905 Норвезький референдум щодо вступу на норвезький престол принца Карла Данського, 1905 Норвезька заборона референдуму, 1919 Продовження заборони референдуму, 1926 Норвезький референдум громад щодо членства в Європейському Союзі, 1972 Норвезький референдум про членство в Європейському Союзі, 1994
Див. також Саамський парламент Норвегії
Примітки
Посилання Adam Carr's Election Archive The official government summary of the Norwegian electoral system NSD: European Election Database — Norway publishes regional level election data; allows for comparisons of election results, 1993—2009