Накло () — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Стубно Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Розташування Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 3 км південь від Стібно, за 18 км на північний-схід від Перемишля та 71 км на схід від Ряшева.
Історія У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 549 жителів, а на землях фільварку 104 мешканці, більшість були греко-католиками, крім 32 римо-католиків.
У 1939 році в селі проживало 770 мешканців, з них 740 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 5 поляків і 10 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 56.. Село входило до ґміни Стубно Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької областіУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» , а 17 січня 1940 року — до Медиківського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР, решту в 1947 р. депортовано на понімецькі землі.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква Церква Симеона і Анни побудована у 1905 році на місці попереднього храму, що походив із 1830 року. До депортації українців церква належала до парафії Поздяч Медицького деканату Перемишльської єпархії. Знищена після 1947 року. 12 квітня 1984-го року, на місці церкви почали зводити римо-католицький костел.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Див. також Apokryf Ruski