Залі́сці — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Залісцівської сільської ради. До села приєднано хутір Хмелище.

Географія Розташоване біля витоків р. Трибушівка (ліва притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип'яті), за 12 км від районного центру та 37 км від найближчої залізничної станції Кременець. Географічні координати: 50° 09’ північної широти 26° 00’ східної довготи. Територія — 2,585 км². Дворів — 217.

За 1 км від села розташований хутір Хмелище, першими поселенцями якого стали три сім'ї із с. Тростянець (нині Дубенського району Рівненської області), які у 1914 р. купили в польського пана Ровінського землю, де ріс хміль. Звідти й походить назва хутора. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинув Сава Онищук (1917–1944). Більшовицькі окупанти на хуторі закатували Оксенію Старук (нар. 1926) із с. Башківці. Після 1944 року Хмелище деякий час було хутором Сошищенської сільської ради. У 1952 році на хуторі — 22 двори, 69 мешканців. Приєднаний до села у середині 1950-х років.

Біля села є урочище Гута, де тривалий час був колгоспний кар'єр. І сьогодні там знаходять кам'яні знаряддя праці - скребачки, рубила, проколки.

Топоніміка Назва села походить від назви людей за місцем проживання залісці «ті, що живуть за лісом».

У деяких історичних документах також побутують назви Залісці Шумські й Залісся.

Історія Середньовіччя, Новий Час У 1545 році, згідно з реєстраційними книгами Кременецького замку, воно належало Матвієві Чорторийському. У 1703 році власником земель став Януш Вишневецький.

У XVIII столітті 3алісці — власність графа Радзивіла, який у 1755 році збудував тут дерев'яну церкву.

Наприкінці XIX століття було 124 двори, 1006 осіб.

XX століття На початку XX століття було 160 дворів, 1100 жителів.

Ганна Могильницька належала тут до найбільших місцевих землевласниць.

За час перебування у складі Польщі (1921-1939) селяни придбали нові знаряддя праці - двокорпусні кінні плуги, жниварки, молотарки, грабалки. У 20-х роках в селі запрацював паровий млин.

Наприкінці 20-х років в селі виник осередок "Просвіти". Гуртувалася молодь біля церкви і хати-читальні. У 30-х роках просвітяни на великі свята організовували вистави українських класиків: «Наталка Полтавка», «Мартин Боруля», "Назар Стодоля".

1 жовтня 1933 року утворено ґміну Угорськ Кременецького повіту і село належало до неї.

Від початку липня 1941 року й до 2 березня 1944 року село перебувало під німецькою окупацією; нацисти вивозили юнаків та дівчат на примусові роботи до Німеччини.

У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь 42 особи, серед них: Антон та Олександр Андріюки, Євгенія Вінничук (нар. 1928), Степан Воронюк (нар. 1924), Матвій Гальчук (1922–1945), Іван Горобець (1910–1944), Степан Кравчук (нар. 1925), Петро Олександрович (1925–1944), Гаврило Полячук (1916–1946), Максим Польовий (р. н. невід.—1944), Іван Столярчук (1926–1945), Іван (1920–1945) та Юхим (1920–1945) Тимощуки, Федір Фільчук (1918–1944), Макар Цимбалюк (1913–1944), Панас Чабан (1915–1945), Ганна Ярмолюк (нар. 1918).

16 квітня 1944 р. відділ УПА під командою Ярошенка успішно захистив село від енкаведистів.

За радянської влади репресовано 19 родин.

Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинуло 23 особи, пропали безвісти 17.

Період Незалежности 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» село увійшло до складу Шумської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. Чоловіки з усієї України, і з Залісець теж, долучилися до місцевої самооборони. При в’їзді у населений пункт облаштували блок-пост із цілодобовим чергуванням.Чоловіки призовного віку організовано проходили медичну комісію. Їх ставили на спеціальний військовий облік.

Вже 25 лютого відбув у військову частину Сівцов Ігор Геннадійович. А через декілька днів добровольцем пішов Навроцький Леонід Броніславович.

З березня розпочалася масова мобілізація. З села були призвані: Луцик Олександр Романович, Руденький Сергій Анатолійович, Омельчук Олександр Валерійович, Омельчук Олександр Вікторович, Осіпчук Іван Сергійович, Катеринюк Валентин Миколайович, Кравчук Вадим Вікторович, Панасюк Олексій Володимирович. Всі вони після нетривалого курсу навчань були відправлені на передову.

14 травня 2022 року Шумщина живим коридором зустріла першого загиблого Героя-заліщанина - Луцика Олександра Романовича. З того часу «на щиті» до села повернулися Руденький Сергій Анатолійович, Горобець Іван Зотович, Панасюк Андрій Степанович, Ярмолюк Олег Володимирович, Навроцький Леонід Броніславович, Шліхта Володимир Мілентійович.

Сільські жінки збиралися готувати їжу для наших захисників спочатку в шкільній їдальні, а згодом у будинку «Вогник любові». Зносили усе, що могли із свого господарства: овочі, фрукти, консервації, молочні продукти, яйця, крупи, борошно. Готували м’ясні консерви, пиріжки, голубці, салати, енергетичні батончики, налисники, котлети, гречаники, вареники.

Активно долучилися до допомоги ЗСУ місцеві підприємства: ТОВ «Бриківське», ТОВ «Агроюніт Захід», ПП «Агрофарм» і дрібні підприємці.

Релігія церква Покрови Пресвятої Богородиці (1909, реконструйовано 1946, УПЦ і ПЦУ; збудована на місці старої, відомої від 1755); каплиця на честь князя Олександра Невського (1861, дерев'яна) дім молитви ХВЄ.

Пам'ятки Є геологічна пам'ятка природи місцевого значення Залісецький яр (5 га).

Пам'ятники споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969); хрест парафіяльного значення.

Соціальна сфера У 1948 році в селі примусово створено колгосп. Згодом діяли КСП «Залісся», ПАП «Обрій». Нині земельні паї селян орендують ТОВ "Бриківське", "Контінентал Фармерз Груп", ПП "Агрофарм" і ТОВ "Агроюніт Захід".

Чинні Залісцівський ЗЗСО (загальний заклад середньої освіти), дитячий садочок, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий будинок сімейного типу, три торгових заклади.

Населення Чисельність населення, осібкін. XIX ст.200320141006806725

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська81699.63%російська30.37%Усього819100%

Відомі люди Народилися Мілетій Бальчос ( 1949) — український футбольний функціонер, президент Професіональної футбольної ліги України; Іван Горобець (1977—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни; Іван Гальчук (1960—2015) — український мовознавець, акцентолог; Віра Омельчук ( 1981) — народна вишивальниця.

Проживали Сергій Руденький (1984—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни. Петро Слободянюк ( 1947) — український педагог, господарник та громадський діяч. Луцик Олександр Романович (1972—2022) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

Джерела