Музейна справа в Україні
Державна частина Музейного фонду України За даними Державної служби статистики України станом на початок 2017 року в Україні налічувалось 576 музеїв державної та комунальної форми власності, які зберігають державну частину Музейного фонду України. В складі цих музеїв функціонують 122 філії. Інформація зібрана Держстатом не включає музеї, розташовані на тимчасово окупованій території АРК та м. Севастополь. Інформація по Донецькій та Луганській областях подано за наявними даними.
Музеї за профілем: Природничі – 3; Історичні – 190; Літературні – 48; Художні – 37; Мистецькі – 31; Комплексні – 229; Галузеві – 8; Інші – 30.
Загальна кількість предметів: основного фонду – музейних предметів державної частини Музейного фонду України – 11591707 од.; науково- допоміжного фонду – 6017370.
Разом з тим, інформація, що збирається Держстатом за формою державних статистичних спостережень № 8-нк (річна) «Звіт про діяльність музею» не відображає повної картини як діяльності музеїв так і кількості основного фонду.
В результаті співпраці з музейними закладами країни Мінкультури встановлено, що не в усіх музейних закладах країни Держстат збирав таку інформацію.
З початку 2019 року функцію збору та узагальнення інформації щодо діяльності музейних закладів країни планується перебрати від Держкомстату до Мінкультури. Проектами розпорядчих актів передбачається збір більшого обсягу інформації з залученням ширшого кола закладів культури.
У зв’язку з відсутністю централізованого обліку музейних предметів державної частини Музейного фонду України, проблемним залишається питання переліку музейних предметів державної частини Музейного фонду України, що знаходяться в музеях, розміщених на окупованій території АРК , м. Севастополь та тимчасово непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. Однак, Міністерством ведеться робота по створенню переліку музейних предметів що залишилися в музейних закладах, розташованих на тимчасово окупованій території АРК, в напрямку чого досягнуто певних результатів.
Крім цього, Міністерством з залученням спеціальних органів проводиться робота по збору відповідної інформації щодо юридичних осіб РФ, які всупереч законодавству України у сфері музейної справи використовують музейні предмети державної частини Музейного фонду України з метою накладення відповідних санкцій.
Станом на квітень 2018 не передбачено централізованого обліку музейних предметів державної частини Музейного фонду України. До врегулювання цього питання на законодавчому рівні Міністерством, крім переліку музейних предметів, що залишилися в музейних закладах, розташованих на тимчасово окупованій території АРК проводиться збір та накопичення: інформації щодо облікових позначень, які використовуються для маркування музейних предметів закладами державної та комунальної форм власності. перелік музейних предметів викрадених, невиявлених під час звірення, втрачених під час Другої світової війни, невиявлених у фондах музеїв з інших причин;
Практичним застосуванням інформації може стати: прискорення встановлення (ідентифікації) закладу, якому належить музейний предмет у разі виявлення маркованої культурної цінності правоохоронними органами поза межами музейного закладу; підтвердження належності культурної цінності до державної частини Музейного фонду України, в кримінальних провадженнях щодо незаконних дій третіх осіб по відношенню до цих предметів, у тому числі в міжнародних судових інстанціях за позовами до РФ.
Музейні органи при Міністерстві культури України Музейна рада при Міністерстві культури України Основними завданнями Ради є: сприяння у забезпеченні комунікації Мінкультури з представниками професійної громадськості; моніторинг ефективності чинного законодавства щодо музейної справи та суміжних питань; надання Мінкультури рекомендацій та пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері музейної справи.
Експертно-фондова комісія Міністерства культури України 4 листопада 2016 року відбулося перше засідання. ЕФК працює постійно. Засідання проходять не рідше одного разу на квартал.
Основними завданнями ЕФК є: надання рекомендацій та пропозицій щодо вилучення музейних предметів, що належать до основного фонду, з фондово-облікової документації музейних закладів, переведення музейних предметів з основного до науково-допоміжного фонду, анулювання подвійного обліку музейних предметів у фондово-обліковій документації; розгляд документів про проведення повного звірення наявності музейних предметів та музейних колекцій державної частини Музейного фонду України музейними закладами, підготовка рекомендацій щодо затвердження таких документів; надання рекомендацій щодо усунення недоліків, виявлених в обліку, зберіганні та використанні музейних предметів, музейних колекцій, предметів музейного значення, покращення якості їх обліку та умов зберігання; проведення експертної оцінки та надання пропозицій щодо включення унікальних музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань Музейного фонду України та предметів музейного значення, що підлягають внесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; інші питання, пов’язані з обліком та зберіганням музейних предметів, музейних колекцій та предметів музейного значення.
Всеукраїнські заходи 2017
У 2017 році на базі Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс проведено всеукраїнський семінар-практикум «Музеї в сучасному світі».
В 2018 році на базі Національного музею літератури України проведено семінар-практикум головних зберігачів музейних закладів та заповідників сфери управління Мінкультури.
За безпосередньої участі та сприяння Міністерства, до нагоди 100 – річчя від дня народження письменника, громадського діяча, першого лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Голови Спілки письменників України, академіка НАН України, Героя України 3 квітня 2018 року в приміщені Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрито музей – кімнату Олеся Гончара.
Міністерством у 2017 році створено Державне унітарне підприємство «Дирекція з будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», якому передано функції замовника та до завдань якого віднесено виготовлення науково-проектної, проектної документації та безпосередньо проведення будівельних робіт.
Сформована міжнародна робоча група зі створення художньо-візуальної концепції експозиції Музею Голодомору у складі будівництва другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.
На засіданні Організаційного комітету, що відбулося 17 жовтня 2017 року, означена концепція була презентована та схвалена. У 2017 році рішенням Київської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Національному музею «Меморіал жертв Голодомору» для експлуатації та обслуговування Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» на вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва».
У 2017 році від Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО отримано технічну оцінку ІКОМОС щодо запланованих робіт зі спорудження другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» в межах буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра», згідно з якою новий проект будівництва не матиме негативного впливу на визначну світову цінність українського об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Документ ІКОМОС містить ряд зауважень, які носять виключно технічний характер.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 866-р схвалено ескізний проект «Реконструкція І черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом II черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва». 3 квітня члени Уряду заклали капсулу будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р, передбачено створення електронного інформаційного ресурсу культурної спадщини і культурних цінностей з базами даних про об’єкти культурної спадщини, культурні цінності, у тому числі предмети Музейного фонду України.
Для створення у складі зазначеного ресурсу окремого модулю «Музейний фонд України» Міністерством культури України раніше було прийнято наказ від 09.09.2016 № 784 “Про затвердження Порядку обліку музейних предметів в електронній формі», яким було затверджено стандарти метаданих для розробки програмного забезпечення обліку музейних предметів в електронній формі.
З метою розробки програмного забезпечення обліку музейних предметів в електронній формі наразі проводяться пілотні проекти на базі регіональних музеїв.
Історія Початки колекціонування унікальних та рідкісних речей в Україні сягають у добу Київської Русі, коли при церквах та монастирях, у маєтках представників світської й духовної влади, аристократії почали накопичуватися перші збірки пам'яток. Відомі також приватні зібрання пізнішого часу, якими володіли українські гетьмани і козацька старшина, заможні верстви населення. Становлення музейництва в цілому і в Україні зокрема було викликано об'єктивною соціальною потребою в створенні інституцій поліфункціонального характеру з метою нагромадження, збереження, дослідження і популяризації культурних надбань, організації краєзнавчого руху на місцях.
Виникнення й розвиток перших музеїв в Україні припадають на 19 – поч. 20 ст. і завдячують переважно приватній ініціативі окремих осіб та численних наукових, культурно-освітніх і церковних товариств, комітетів, комісій, навч. закладів, органів місц. самоврядування, у віданні яких вони перебували.
Серед перших музеїв в Україні – кабінети рідкостей при Чорномор. гідрографічному депо в Миколаєві (1803) та при Харків. університеті (1807). З-поміж найвідоміших власників приватних музеїв і зібрань музейного значення 19 – поч. 20 ст. – О.Бобринський, Т.Легоцький, А.Петрушевич, О.Поль, К.Скаржинська, В.Тарновський, Б.Ханенко (див. Б. і В. Ханенки), Ф.Штейнгель, А.Шептицький, родини Шодуарів, Терещенків, Оссолінських, князів Любомирських та ін.
Значного поширення набули музеї навч. закладів: київ. Університету св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; див. також Музеї київського Університету святого Володимира), Новорос. університету (нині Одеський національний університет), Харків. університету (нині Харківський національний університет), Львів. університету (нині Львівський національний університет), Чернів. університету (нині Чернівецький національний університет), Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії, а також при реальних і комерційних уч-щах, Вищих жін. курсах тощо.
Найвідоміші музеї наук. й культурно-освіт. товариств та губернських учених архівних комісій – Музей Одеського товариства історії та старожитностей, Музей Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Музей Харківського історико-філологічного товариства, Музей Товариства дослідників Волині в Житомирі, музей Українського наукового товариства в Києві, Київський воєнно-історичний музей (Київського відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства), Подільський музей Товариства "Народна школа" в Тернополі, Київський художньо-промисловий і науковий музей (Київського товариства старожитностей і мистецтв); Музей Таврійської губернської вченої архівної комісії, Музей Чернігівської губернської вченої архівної комісії та ін.