Геологія Молдови є відображенням складного та багатоступеневого геологічного розвитку, що охоплює понад 1 мільярд років геологічної історії. Територія країни розташована на південному заході Східноєвропейської платформи й характеризується переважно платформним типом будови з відносно стабільною тектонічною основою. Водночас у південній та південно-західній частинах країни спостерігаються ознаки складчастих структур, пов'язаних з межовими зонами платформ і альпійських геосинклінальних областей.
Геологічна будова
Територія Молдови — платформна область, північну і центральну частини якої займає добайкальська Молдавська плита Східно-Європейської платформи, а південну частину — епігерцинсько-кімерійська Скіфська плита. У зоні їх зчленування розташований Переддобруджинський юрський прогин (западина).
В крайній південно-східної частині Молдови — Причорноморській западині — переважають гірські породи крейди-палеогену. Молдавська плита відокремлена від Українського масиву зоною Дністровських розломів. Кристалічний фундамент укладений архейськими (бузько-дністровська серія) і нижньопротерозойськими (бузька серія і подільський комплекс) магматичними і метаморфічними породами. На півночі в долині Дністра фундамент виходить на поверхню, а в Переддобруджинському прогині занурюється на глиб. 5-8 км. Після утворення Молдавської плити трансгресії і регресії моря охоплювали або майже всю територію платформи, або її окраїнні ділянки. У основі осадового чохла залягають найдревніші теригенно-ефузивні породи волинської серії верхнього рифею (абсолютний вік 1020—900 млн років).
Найменш поширені на Молдавській плиті відклади кембрію, юри і відсутні відклади карбону, пермі і тріасу. Фундамент Скіфської плити складений дислокованими метаморфічними породами девону, карбону і пермі, прорваними інтрузіями основних і кислих магматичних порід і їх жильними дериватами. Глибина залягання фундаменту 400—700 м. Осадовий чохол плити складений відкладами юри, палеогену і неогену. Переддобруджинська западина являє собою вузьку ґрабенеподібну структуру північно-західного простягання, накладену на перероблені породи байкальського, каледонського і герцинського комплексів з густою мережею розломів і піднять, які створюють серію сходинок на її крилах і в осьовій зоні. Западина складена вендським комплексом теригенних порід, теригенно-хемогенними відкладами силуру, девону, карбону і пермі та хемогенно-теригенними породами юри. Ці утворення неузгоджено перекриті палеогеновими і неогеновими відкладами.
У Причорноморській западині відклади неогену поширені в межах всіх структур і представлені теригенно-карбонатними утвореннями. На півн.-заході і на сході Молдови субмеридіанально тягнуться дві смуги неогенових рифів. Основна частина нерудних корисних копалин, головним чином будівельних матеріалів, приурочена до неогенових і четвертинних відкладів.
Див. також Гідрогеологія Молдови Сейсмічність Молдови Корисні копалини Молдови Природа Молдови
Література
Атлас вчителя: Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.
Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>
Посилання
Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017