Себук-Тегін (*, бл. 942 — 5 серпня 997) — емір держави Газневідів у 977—997 роках.

Життєпис

Кар'єра Походив з тюркського племені карлуків. Ймовірно належав до знатного роду. Народився близько 942 року в області Барсхан, сучасний Киргизстан). У віці 12 років його було схоплено тюрками-тухсі та продано на ринку рабів в Шаші. Опинився в тюркській гвардії Саманідів, що складалася з рабів-гулямів. Згодом стає одним з наближених хаджиба (очільника гвардії) Алп-тегіна.

У 961 році, коли Алп-тегін повстав проти Саманідів, Себук-Тегін підтримав того. Алп-тегін зберігав посаду валі, фактично ставши незалежним. Невдовзі Себук-Тегін стає очільником одного з загонів, що діяв в області Кабулістана, отримавши титули вакіля. Водночас він одружився з донькою Алп-тегіна.

У 963 році після смерті Алп-тегіна намісником (валі) Газни стає Абу Ісхак Ібрагім. Незважаючи на недолугість останнього Себук-Тегін зберіг йому вірність. Після смерті Абу Ісхака Ібрагіма у 966 році служив новому валі Білге-Тегіну. В цей час Газна опинилася під владою Саманідів.

У 972 році втрутився у боротьбу за владу в Газні, оскільки рід Лавік намагалася захопити її також. В результаті у 977 році Себук-Тегін затвердився в Газні, відбивши напади правителів Забулістану та Пенджабу. Прийняв титул емрі, ставши засновником незалежної держави і династії. Невдовзі отримав підтвердження свого статусу від багдадського халіфа.

Емір Спочатку переміг Тогана, правителя Кандагара. Завдяки цьому розширив свої володіння в долині річки Гільменд. після цього став просутватися до Кабулу. У 980 році вимушений був визнати зверхність Караханідів. У 986 році розпочалася війна з державою Шахі. Того ж року у битві біля Ламгану, що знаходився у долині річки Кабул, Себук-тегін завдав поразки магарадже Джаяпалі, захопивши Хайберський перевал та змусивши Джаяпалу платити данину.

У 991 році у битві при річці Неелум завдав нової поразки війську Джаяпали, внаслідок чого захопили усю долину, а також місто Пешавар. Це згодом дало змогу розпочати наступ на Пенджаб і Кашмір. після цього напади газневідських військ на Пенджаб стали постійними, що приносило значну здобич.

У 994 році разом з сином Махмудом виступив на допомогу еміру Нуху II Саманіду, якого відновили на троні в Бухарі. За це Себук-Тегін отримав почесне звання наср-ад-дін (герой віри), а також став валі (намісником) Нішапура в Хорасані. Згодом розширив володіння на більшу частину Великого Хорасану.

У 995—996 роках боровся з Сімджурідами, що були впливовими намісниками в Мавераннахрі та Хорасані. Зрештою 996 року ворогів було подолано, а вплив Газневідів збільшився. В цей час Себук-Тегін лише номінально визнавав владу Саманідів, а з Караханідами встановив рівноправні стосунки.

У 997 році домовився з Караханідами про розділ Саманідської держави. Для цього рушив до Балху, поблизу якого раптово помер. Йому спадкував син Ісмаїл I.

Джерела Rene Grousset, The Empire of the Steppes, 1970, p. 143, ISBN 0-8135-1304-9 Bosworth, C. E. (1975). «The early Ghaznavids». In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 162—198. ISBN 0-521-20093-8.