Сілахтар Мустафа-паша ( *бл. 1609 — 1642) — політичний та військовий діяч Османської імперії.
Життєпис Походив з заможної родини босняків. Син Хаджи Сінан-аги, заможного купця, який отримав прізвисько Базирганзаде через його торгівлю з Венеціанською республікою. народився близько 1609 року, ймовірно в Сараєво. Замолоду затоваришував з спадкоємцем трону Мураду, а після сходження того у 1623 році на трон увійшов до султанського почту, отримавши посаду зброєносця («сілахтара»). З самого початку став інтригувати проти регентки Кесем Султан, що вдалося зробити у 1632 році.
У 1635 році під час війни з Персією звитяжив в єреванській кампанії, в результаті якої було захоплено Єреван. Після чого призначений на посаду другого візира та санджакбеєм Сівасу. Того ж року призначається на посаду бейлербея і паші еялету Дамаск. Проте він не прибув до місця призначення, залишившись у Стамбулі. Керування передоручив місцевому дивану. Незабаром як арпалик отримав санджаки Айдин, Сарухан і Нігболу. У 1636 році склав з себе повноваження паші Дамаску. 1637 року в містечку Черкеш (санджак Чанкири) на кошти Мустиафи-паші було зведено караван-сарай на 150 кімнат та 100 крамниць.
У 1638 році відновлено на посаді очільника Дамаскського еялету. Того ж року відзначився під час кампанії із захоплення Багдада, потім призначається капудан-пашею. Водночас у союзі з Газі Гусейном-пашею та муфтієм став інтригувати проти великого візира Кеманкеша Мустафи-паші. У 1639 році виступав проти Зухабської угоди з Персією, вважаючи її невигідною. Намагався переконати султана скинути великого візира. Втім Мурада IV, що вже збирався стратити або заслати до Ємену Кеманкеша Мустафу-пашу, каймакам Мехмед-паша переконав не робити цього, залишити великого візира на посаді й зберегти мир з перським шахом.
У 1640 році намагався обійняти посаду паші будинського еялету, проте цьому завадила смерть султана Мурада IV. Новий султан Ібрагім I був менш поблажливим до Сілахтар мустафи-паші. У 1640 році його було призначено пашою Румелійського еялету. У 1641 році стає пашею еялету Темешвар, а у квітні 1641 року за намовою великого візира султан дав згоду на страту Сілахтара. Було відправлено Сінан-агу, бостанжібашу Едірне, який з 40 вояками арештував та стратив Сілахатар Мустафу-пашу. Усі його значні статки та майно перейшли до державної скарбниці.
Джерела Göyünç, N., Eski Malatya'da Silâhtar Mustafa Paşa Hanı, İstanbul Üniversitesi Edebiyat Fakültesi Tarih Enstitüsü Dergisi, Sayıː1, Yılː1970. Vildiç, S., Bosna'da Kadirilik Kültürü