Борщі́вка — село в Україні, у Борсуківській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Горинь, на півночі району.

Було адміністративним центром Борщівської сільської ради. Від вересня 2016 року ввійшло до складу Борсуківської сільської громади.

Історія На території села виявлено поселення черняхівської культури та рештки валу давньоруського городища XII–XIII століть, де досліджено декілька місць проживання, знайдено предмети повсякденного вжитку, зокрема дверний замок, голку, розбиті глиняні посудини.

Відоме з XV століття.

Перша письмова згадка - 30 березня 1430 року як власність кременецького феодала Івана Макусевича, що подарував йому великий князь Литовський Свидригайло. За переказами, тут у давнину був кам'яний замок, навколо нього - земельний вал та рів.

Відомо, що 1860 року Борщівкою володів граф Ржевуцький.

У 1890 році в селі було 168 дворів, церква володіла 52 десятинами землі.

У 1893 році в Борщівці 168 дворів, 1354 мешканці. У 1911 році - 1841 житель.

В 1906 році під час жнив в Борщівці спалахнув селянський страйк з вимогою до управителя панського маєтку підняти оплату.

1943 року в Борщівці відбувся бій між УПА та німцями.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.

Населення Станом на 2025 рік у Борщівці проживали 932 особиПаспорт Борсуківської територіальної громади.

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 1 181 98,66 % Російська 14 1,17 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Молдовська — 2 (0,17 %). 2 0,17 % Разом 1 197 100,00 %

Релігія У селі є дерев'яний храм Різдво Пресвятої Богородиці датований 1894 роком. Деякі ікони церква перейняла від попереднього храму, спорудженого в селі 1749 року, який згорів ще наприкінці ХІХ століття.

8 листопада 1884 року в приватній оселі відкрили церковну-парафіяльну школу, яка утримувалась громадою.

Церква у Борщівці стала одним з паломницьких центрів, а щонеділі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відправляють літургію та акафіст за здоров'я святих Кирила і Мефодія. Причиною цього є те, що за деякими свідченнями 9 серпня 2014 року в храмі замироточила й почала самооновлюватись ікона святих Кирила і Мефодія, врятована зі старої церкви. Свого часу цю ікону парафії Борщівки подарувала молода жінка з роду художників Агафія Закидальська. Зробила вона це саме перед тим, як, досягнувши повноліття, піти в монастир. Першим оновлення ікони помітив церковний староста Іван Друзь: «Я приклонився до ікони, і щойно підняв голову, то перше, що привернуло мою увагу, це очі Мефодія. Вони були такими ясними, що аж світилися. А на бороді стало чітко видно кожну волосинку, хоча до цього вона зливалася з полотном»«На Лановеччині дивом оновлюються ікони» // Ірина Кошіль. «НОВА Тернопільська газета», 10-16 вересня 2014 року. Згодом того ж року самооновлюватись почала ще й інша ікона — Розп'яття Ісуса Христа.

Також у селі є Дім молитви Християн Віри Євангельської.

Пам'ятники Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), облаштовано партизанську стоянку на місці рейду з'єднання Сидора Ковпака (1985; кам'яна).

Соціальна сфера У Борщівці діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Я. Горошка, бібліотека, ФАП, Будинок культури, відділення зв'язку.

Відомі люди У Борщівці народилися: Горошко Ярослав Павлович ( — ) — український військовик, Герой Радянського Союзу,Із циклу: «Афганці» — Герої Радянського Союзу": Горошко Ярослав Павлович . Негода В'ячеслав Андронович — громадський діяч Я. Пальчик — журналіст Т. Сергійчук. — письменник П. Сергійчук — заслужений вчитель України Володимир Венгер - кандидат юридичних наук, декан факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" Ольга Бойко - завідувач сектору юридичного забезпечення Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови У Борщівці провів дитячі роки Олександр Вільчинський;— письменник, журналіст, науковець, громадський діяч Серпевський Владислав (2003 р.н) - Власник компанії «Zelenuy Zaryad», Агропідприємець Герої російсько-української війни:

Роман Друзь (12.10.1991 - 11.06.2022) - командир інженерно-саперного відділення. Загинув виконуючи бойове завдання поблизу міста Вугледар Донецької області. Тарас Опалько (25.09.1997 - 07.07.2023) - оператор відділення протитанкових ракетних комплексів. Загинув виконуючи бойове завдання у селищі Дружба Донецької області. Павло Мізоцький (28.01.2001 - 28.04.2024) - навідник гірсько-штурмового відділення. Загинув виконуючи бойове завдання у селі Спірне Донецької області. Андрій Бик (27.11.1996 - 20.08.2024) - навідник кулеметного відділення. Володимир Кушнірук (23.10.1976 - 25.08.2024) - сапер відділення загороджень. Помер у селі Сорочине Запорізької області. Олег Музичук (31.03.1977 - 23.06.2025) - командир стрілецького відділення. Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Щербани Запорізької області.

Світлини

Примітки

Література

Борщівка / Лине мелодія одинокого корнета [Текст] : [про історію музик з с. Борщівка Ланов. р-ну] / Г. Волянюк // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 12 (24 берез.). — С. 5 : фот Тернопільщина. Історія міст і сіл. Том 2., видавництво Тернограф, 2014 рік, ст. 620-622.