X-хромосома — одна з двох статевих хромосом багатьох видів тварин, зокрема ссавців (інша — Y-хромосома). Ця хромосома є частиною системи визначення статі XY та системи визначення статі X0. X-хромосома була названа на честь її унікальних властивостей ранніми дослідниками, а відкрита дещо пізніше інша статева хромосома, була названа Y-хромосомою через наступну після Х букву латинської абетки.

У липні 2020 року було повідомлено про розшифрування людської хромосоми.

Відкриття і дослідження У 1870 роках одним із вчених, першим відкрив хромосоми був Едуард Адольф Страсбургер (Eduard Adolf Strasburger). Пізніше, німецький зоолог Теодор Бовері продемонстрував, що для кожного виду живих організмів притаманний свій сталий набір хромосом. У 1905 році американський цитолог та генетик Едмунд Бічер Вілсон відкрив статеві хромосоми. Він назвав їх X та Y хромосомами і довів, що саме вони у багатьох живих істот визначають стать.Основи загальної та медичної генетики / Сіренко А. Г. – Івано-Франківськ: Видавець Супрун В. П., 2023. - с.29,33 https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi79/0059286.pdf Структура

X-хромосома набагато більша за розмірами ніж Y-хромосома та містить більше ділянок активного еухроматину. Також при порівнянні структур X та Y хромосом можна знайти гомологічні ділянки. Проте ці ділянки в Y-хромосомі значно менші ніж в Х, що може свідчити про генетичну дегенерацію першої. Внаслідок цього чоловіки, що мають лише одну Х-хромосому, більш схильні до хвороб, зчеплених зі статтю, ніж жінки, у яких дві, більш стабільні, Х хромосоми.

Дослідження показали, що приблизно 10% генів, які кодуються Х-хромосомою, мають асоціацію з так званими СТ-генами (від С — cancer (), T — testis (), як у хворих так і у здорових пацієнтів.

Походження Дослідниками Оно (1967 рік) та Росом (2005 рік) було висунуто гіпотезу, що X-хромосома може походити від автосомального (не пов'язаного зі статтю) геному інших ссавців, про що свідчать послідовності нуклеотидів в цій хромосомі.

Також Оно висловив узагальнення, яке отримало назву «закону Оно». Цей закон стверджує, що всі X-хромосоми плацентарних ссавців мають приблизно однаковий склад генів, а транслокації генів з автосом до X-хромосоми та навпаки є рідкісним явищем. .

Гени ARAF GPR143

Патологія, пов'язана з мутаціями цієї хромосоми Синдром Аллана—Герндона—Дадлі Синдром Тернера

Див. також Інактивація X-хромосоми Гени X-хромосоми людини

Посилання

Джерела Основи загальної та медичної генетики / Сіренко А. Г.– Івано-Франківськ: Видавець Супрун В. П., 2023. - 558 с.