Пи́лява — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району за 11 км від найближчої залізничної ст. Бучач.

Історія За переказами, 12-15 ст. на місці села було містечко Золота Пилява, яке зруйнували татари.

Власник Бучача і села Ян Потоцький записав його для утримання домініканського монастиря та костелу (колишні церква і монастир Святої Трійці) в місті фундаційною грамотою 1652 року.Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 108.

Під час 1-ї та 2-ї світових війн зазнало значних руйнувань.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Населення За даними перепису 2001 року, населення Пиляви налічувало 474 особи.

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 474 100,00 % Разом 474 100,00 %

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610177, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати зареєстровано 356 виборців, явка 61,52%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 40,74%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,59%, за «Європейську Солідарність» — 15,28%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,21%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 25,35%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,90%.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа I-III ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Мар'яна Крушельницького.

Релігія церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (1990, мурована, ПЦУ), церква святої Парасковії П'ятниці (1996, мурована, УГКЦ), костьол.

Пам'ятки

(черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.)); (енеоліт (IV—III тис. до н.е.); ранній залізний вік (І тис. до н. е.); черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.)); , які загинули в роки Другої світової війни;

Відомі люди

Народилися Григорій Ґонець — громадський діяч. Мар'ян Крушельницький — український актор і театральний режисер. Микола Шлемкевич — філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН.

Парохи

Греко-католицькі

Ім'я Роки Коротка довідка Світлина о. Евстахій Риневич (1804-10 липня 1861) 1832-1836 о. Олександр Горинович 1837-1840 о. Йосип Січинський (1813-5 лютого 1865) 1841-1865 о. Василь Коржинський (1833 - 24 грудня 1906) 4 квітня 1865-1887 о. Михайло Баб'як (1 жовтня 1853—17 серпня 1938) 11 листопада 1880-15 травня 1889(сотрудник) о. Іван Шлемкевич (1859-1938) 16 травня 1889-25 березня 1894 о. Амврозій Кадайський (1864) 1895-1898 о. Олександр Шарковський (1865-29 квітня 1942) 1899-1903 о. Іван Лушпинський (18 травня 1872—6 червня 1943, Товстеньке) 22 квітня 1903 - 5 травня 1905? о. Іван Брикович (1875-) 6 травня 1905?-31 березня 1909 о. Іван Галай (1879-) 1 квітня 1909 - 30 вересня 1910 о. Лаврентій Ткачук (1879-16 квітня 1933) 1 жовтня 1910-31 січня 1922 о. Іван Ульванський (1862-) 1 лютого 1922 - 31 березня 1926 о. Іларіон Лушпинський 1 квітня 1926-14 травня 1930 о. Іван Романовський 15 травня 1930-30 червня 1930 о. Володимир Франчук (1897-) 1931-1934 о. Іван Горецький (1891-1980) 15 вересня 1933-1 серпня 1937 о. Михайло Келеман (1913—1993) 1 серпня 1937-1939

Померли Александр Бахтін — загинув у час німецько-радянської війні поблизу села, Герой Радянського Союзу. Галерея

Примітки

Джерела Бойчук Є., Когут І., Уніят В. Пилява // Мельничук Б., Сеник Б. Пилява // Пилява з присілками Янівкою і Пушкарями [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 624-625. Історія села Пилява [Текст] : [Бучацький р-н] / Є. Бойчук. — Тернопіль : Синтез-Поліграф, 2008. — 260 с. : іл. Відкрили ветеранський центр [Текст] : [у Пилявському БК Трибухів. тг] // Свобода плюс Тернопільщина. — 2024. — № 66 (20 листоп.). — С. 2 : фот. Європейська система водопостачання [Текст] : [про впровадження новітньої системи централізованого водопостачання в с. Пилява : за матеріалами розмови з сіл. головою І. Когутом] / В. Середа // Свобода. — 2016. — № 53 (13 лип.). — С. 3. Під час липневого звільнення Бучаччини села Зелена та Пилява були знищені [Текст] / М. Козак // Нова доба. — 2010. — С. 4. Руїни, що говорять мовою тисячоліть [Текст] : замок у Підзамочку: шарм — у деталях / М. Довгаль // День. — 2020. — № 195/196 (16-17 жовт.). — С. 24 : фот.  — S. 84.

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»