Старі́ Пе́тликівці — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, в північно-західній частині району. Центр колишньої сільради, якій було підпорядковане с. Білявинці.
Населення — 1065 осіб (2007 р.).
Походження назви Про походження назви села існує кілька версій: від слова петлювати - що значить молоти (в давнину був великий млин) від слова Петрик (відбулась зміна букви р на л)Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці // Бучач і Бучаччина.Історично-мемуарний збірник… с.619 від слова петля. Петля - зашморг на аркані, чи мотузка, за допомогою якої носили сіно та солому. Ймовірно тут виробляли петлі з лика і волосіння. Отець Д.Шимчій ЧСВВ. Старі Петликівці… с.619
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.
Перші жителі села були вихідцями з давнього поселення Вільше.
Документ Бернардинського архіву з 1421 р. засвідчує, що Петликівці були містом.
Того ж року, 14 серпня, Альберт, дідич Петликовець, заснував тут латинську парохію. Петликівський парох Петро підписався у 1467 р. як свідок на фундації парохії у Язлівці.
Згадується 4 березня 1437 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.20, № 166 .
Петликівці згадує й М.Грушевський, коли наводить хроніку зустрічі Богдана Хмельницького з кримським ханом, 1655 р. А саме те, що хан, вертаючись в Крим, заночував у четвер 25 листопада 1655 р. під Петликівцями.
1788 року власницею села була Констанція БекерськаBiernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 364. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9 гербу ЯстребецьBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: skł. gł Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 149. (галицька каштелянова,Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego… — S. 283. друга дружина Юзефа Бєльського з ОльбрахцицьBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : skł. gł. Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — 390 s. — S. 236. і Каспера Рогалінського,Dygdała J. Rogaliński Kasper h. Łodzia (ok. 1725—1788), wojewoda inflancki // Polski Słownik Biograficzny. — 1988—1989. — T. XXXI. — S. 407.), на цвинтарі в Білявинцях їй встановлений мистецький надгробок, ймовірно, роботи Гартмана ВітвераCzyż A. S., Gutowski B. (Warszawa). Cmentarze Podola — źródło do badań nad sztuką i historią . — S. 169—170..
За описом 1880 р. в містечку діяла римо-католицька парафія, яка адміністративно підпорядковувалась Чортківському деканату РКЦ.Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 57.
1916 року згорів костел, який мав понад 300 років. Можна припустити, що церква була тут значно раніше, адже з тверджень о.Гука - метрикальні книги української парохії у 1928 р. вже тоді мали близько 150 років.
Діяли філії українських товариств «Просвіта» (головою, зокрема, був Чорний Данило Андрійович), «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших, кооператива.
9 липня 1967 року опергрупою Управління КГБ в Тернопільській області в господарстві Щербань Петрунелії була виявлена криївка, в якій 20 років переховувався повстанець Черкавський Володимир «Зір».
До 1971 р. функціонували: сирзавод горілчаний завод (на території лісу, так звана «Ґуральня»).До сьогодні функціонує водяний сільський млин, від якого пішла назва села — "петлювали"борошно.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання».
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська1024100%
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610191, розташована у приміщенні клубу.
Результати зареєстровано 708 виборців, явка 65,11%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,79%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,96%, за «Європейську Солідарність» — 12,66%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 46,14%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 16,11%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,67% .
Соціальна сфера Працюють Старопетликівська ЗОШ I-II ступенів, Дитячий садок "Дюймовочка", Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, торгові заклади.
Пам'ятки
Церква Святого Великомученика Димитрія Солунського (1875Петликівці Старі // Бучач і Бучаччина… С. 618, реставрований 1991, мурована, ПЦУ) Церква Пратулинських мучеників (1992, мурована, УГКЦ) Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1931) Капличка з «фігурою» Матері Божої Символічна могила Борцям за волю України (1993 р.) Символічна могила на місці перезахоронення вояків УПА (1996 р.) , полеглим у німецько-радянській війні (1967 р.) Української повстанської армії (4 чол.); (5) воїнів Української повстанської армії;
Поселення (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.)); Поселення (західноподільська група скіфського часу (II пол. VII — V (можливо IV) ст. до н. е.); пшеворська культура (сер. I ст. до н. е. — III ст. н. е.) із впливом зарубинецької культури; черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення (ранній залізний вік (І тис. до н. е.); черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.));
Відомі люди Народилися релігійний діяч, меценат Інокентій Лотоцький (ЧСВВ) український композитор-аматор, художник Савин Абрисовський. український релігійний діяч Шимчій Доротей Дмитро (1915-2016) офіцер польської армії (1889–1940)
Перебували, проживали родина Соломії Крушельницької.
Див. також Нові Петликівці
Примітки
Література
Бігус М., Уніят В. Старі Петликівці // Германюк М., Уніят В. Старі Петликівці // Старі Петликівці [Текст] / Д. Шимчій // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 619-624. Село Старі Петликівці. Краєзнавчо-пошукова експедиція. Зібрала Германюк Марія // 2008. — 32 с. 21 рік у Старих Петликівцях переховувала дружина свого чоловіка-повстанця [Текст] : [П. Щербань переховувала свого чоловіка В. Черкавського; В. Черкавський у 1944 р. вступив до сотні УПА "Орли" під командуванням "Коца". Після розформування відділу у 1947 р. перейшов у глибоке підпілля і переховувався в криївці до 1967 р.] / О. Павлюк // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2022. — № 18 (11 трав.). — С. 6. Владики освятили престоли [Текст] : [освячення митрополитом Василієм Семенюком престолу на парафії УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці у с. Уритва Козівського деканату та парафіяльного будинку у с. Цебрів; освячення архієпископом Нестором престолу та храму ПЦУ у с. Старі Петликівці] // Свобода плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 49 (30 черв.). — С. 1 : фот. Петликівці Старі [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 618. Владика Інокентій Лотоцький [Текст] : [в Чикаго помер єпископ-емерит УГКЦ кир Інокентій Лотоцький, уродженець с. Старі Петликівці Бучац. р-ну] / А. Кармелюк // Шлях перемоги. — 2013. — № 31 (7 серп.). — С. 7. Любити Бога та Україну [Текст] : [100-ліття заслуж. василіанського священика отця Доротея Шимчія] / розмовляла [із священиком] Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2015 . — № 85 (21 жовт.). — С. 11. — S. 24.
Посилання
«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» Замки та храми України. Старі Петликівці