Український інститут — державна установа України, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном. Інститут заснований Кабінетом Міністрів України у 2017 році та належить до сфери управління МЗС України. Повноцінно розпочав свою діяльність влітку 2018 року, після призначення на посаду генерального директора Володимира Шейка, у результаті відкритого конкурсу та створення команди фахівців. Місією Українського інституту є зміцнення міжнародної і внутрішньої суб'єктності України через можливості культурної дипломатії.
Завдання Підвищення впізнаваності України за кордоном; Розбудова міжнародного діалогу шляхом підтримки і реалізації заходів, програм і проєктів; Забезпечення участі України у заходах і проєктах у галузі культури, освіти, науки, креативних індустрій (літератури, візуального, аудіального, аудіовізуального, сценічного мистецтва, архітектури, нових медіа); Популяризація української мови та культури за кордоном; Поширення українського досвіду розвитку громадянського суспільства, державотворення, відданості цінностям свободи, демократії, національної єдності.
Стратегічні цілі
Покращення розуміння та впізнаваності України серед закордонних аудиторій; Забезпечення сталого запиту на фахову взаємодію з Україною; Зміцнення спроможності гравців української культури, освіти, науки та громадянського суспільства до міжнародної співпраці Посилення залученості України до актуальних світових культурних процесів; Розширення поля використання української мови у світі.
Функції Започаткування регулярних форматів презентації України за кордоном (мультидисциплінарні та тематичні фестивалі з української тематики, мовні, культурні річні ініціативи); Проведення та підтримка заходів і програм за кордоном, спрямованих на інформування іноземних аудиторій про культурне та суспільно-тематичне життя, розвиток громадянського суспільства, туристичний та освітній потенціал, можливості та перспективи співпраці з Україною.
Цінності та принципи
Цінності: відповідальність, відкритість, життєстійкість, професіоналізм, велика мета. Принципи: не дискримінуємо, не толеруємо корупцію, не підтримуємо жодну політичну силу, не займаємося пропагандою, не припиняємо вчитися.
Передісторія У 2006 році Кабінет Міністрів, на виконання указу Президента України, утворив культурно-інформаційні центри (КІЦ) у складі 31 закордонної дипломатичної установи.
Поштовхом до інституціалізації культурної дипломатії України на державному рівні стала Революція Гідності 2013-2014 років та запит на якісно нові державотворчі зміни, спричинений масовими громадянськими протестами та колективною суспільною травмою від загибелі Небесної Сотні. Цей запит був посилений окупацією частини території країни, зовнішньою загрозою і збройною агресією Росії, мобілізацією інтелектуального ресурсу влади і громадянського суспільства.
У червні 2015 року Міністерство закордонних справ ініціювало Перший форум культурної дипломатії України. Це була спроба створення певної платформи для початку просування українського культурного продукту у світі та інтеграції України у світовий культурний простір. Тодішній очільник Міністерства культури В'ячеслав Кириленко оголосив про ініціативу створення Українського інституту (Інституту Тараса Шевченка) та початок роботи над Концепцією інституції. Відповідно до Концепції, запропонованої Міністерством культури, Український інститут повинен був як неурядова організація мережевого типу. Через відсутність чіткого проекту це рішення не було імплементовано. Тим не менш, створення Українського інституту стало актуальною темою у медійному дискурсі й отримувало все більше підтримки серед визначних осіб у галузі культури й політики.
У 2016 році у складі Управління публічної дипломатії МЗС (тепер Департамент комунікації та публічної дипломатії) створило відділ культурної дипломатії, який випрацював механізми і методологію розробки та щорічного конкурсного відбору проектів, які реалізують українські посольства і консульства за кордоном. Ці напрацювання також заклали основу концепції Українського інституту як профільної державної установи культурної дипломатії. Першою очільницею відділу культурної дипломатії стала артменеджерка, кураторка "Книжкового Арсеналу" Ольга Жук. Тоді ж була створена сторінка в соцмережі Facebook «Культурна дипломатія України від МЗС».
Однак у січні 2017 року Ольга Жук написала на своїй сторінці у Facebook про звільнення з МЗС, зазначивши серед причин неможливість «працювати за менш ніж 100 євро на місяць» та «втрату певних ілюзій». Завдяки команді Ольги Жук МЗС долучилося до кількох помітних громадських проектів, зокрема, фестивалю DOCUDAYS UA у Франції, Греції, Італії, Німеччині, Іспанії, Днів українського кіно Ukraine on Film: Way to Freedom у Брюсселі та Амстердамі.
Перспектива відкриття Українського інституту обговорювалася на Форумах культурної дипломатії 2016 і 2017 рр. В результаті, у червні 2017 р. Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Міністерства Закордонних Справ щодо створення Українського інституту. Його метою було проголошено забезпечення розуміння сучасної України і зростання довіри до України у міжнародному інтелектуальному і культурному середовищі. 28 лютого 2018 року наказом міністра закордонних справ П. Клімкіна було затверджено Статут державної установи «Український інститут». На Інститут покладено такі завдання, як презентація та просування іміджу України у світі, сприяння міжнародним обмінам та інтеграції України у світовий культурний контекст, популяризація української мови та культурного продукту за кордоном, поширення за кордоном інформації про науковий, освітній та туристичний потенціал України тощо. Бюджет установи на 2018 р. було затверджено у розмірі 20 млн гривень.
Заснування Українського інституту збігається в часі з появою низки нових державних інституцій в гуманітарній сфері: Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Національного фонду досліджень України, Українського інституту національної пам’яті; стратегічним «перезавантаженням» наявних інституцій та конкурсним призначенням нових керівників Державного агентства України з питань кіно, Мистецького Арсеналу, Довженко-Центру, національних і муніципальних музеїв, театрів, інших закладів культури; заснуванням офісів з питань реформ у низці центральних органів виконавчої влади; суттєвим розширенням програмної діяльності іноземних культурних інституцій (Гете-Інститут, Британська Рада), Представництва Європейського Союзу в Україні та міжнародних агенцій технічної допомоги.
Хронологія становлення Українського інституту
21 червня 2017: розпорядження Кабінету Міністрів України про заснування Інституту. Грудень 2017: реєстрація юридичної особи. Лютий 2018: затвердження Статуту. Квітень 2018: створення Наглядової ради, проведення відкритого конкурсу на посаду генерального директора. Серпень 2018: призначення Володимира Шейка генеральним директором, фактичний початок діяльності інституту. Вересень 2018: ініціювання змін до низки постанов Кабінету Міністрів України. Грудень 2018: команда налічує 11 людей; формування плану заходів на 2019 рік. Червень 2019: ухвалення постанов КМУ, які розблоковують діяльність Інституту; початок повноцінної роботи, реалізації проектів та інституційної розбудови. Вересень-жовтень 2019: команда налічує 32 людини. Грудень 2019: реалізовано 84 заходи у 12 країнах; команда налічує 37 людей. Червень 2020: затвердження стратегії Інституту на 2020-2024 рр. 19 січня 2023 року заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова повідомила про відкриття першого представництва Українського інституту у Німеччині.
Діяльність Робота Українського інституту розподілена за секторами: кіно, музика, візуальне мистецтво, література, перформативні мистецтва, академічні проєкти та програми, іміджеві проєкти та програми, розвиток культурної дипломатії та дослідження .
Серед програм та проєктів, що організовуються Українським інститутом такі:
Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії (спільно з Міністерством закордонних справ України та ГО «Вікімедіа Україна») Міжнародний форум культурної дипломатії (спільно з Міністерством закордонних справ України) Премія Women in Arts (спільно з ООН Жінки) Ukraine in two Minutes (спільно з Інтернь'юз Україна та UkraineWorld) Український сувенір Програма мистецьких резиденцій «Екстер» Програма створення україномовних аудіогідів у музеях світу «Audible to U»
У липні 2020 у співпраці з Міністерством закордонних справ України було проведено серію дискусій, присвячених культурній дипломатії та стратегії Українського інституту.
Премія Women in Arts
Women in Arts - це незалежна премія, заснована у 2019 році ООН Жінки в рамках руху солідарності за ґендерну рівність HeForShe в Україні в партнерстві з Українським інститутом. Мета премії — звернути увагу на досягнення жінок, які працюють у мистецтві, публічно подякувати їм за внесок в цю сферу і надихнути на нові досягнення. Премія нагороджує мисткинь у шести номінаціях:
Жінки в візуальному мистецтві — художниці, скульпторки; Жінки в музиці — музикантки, композиторки та виконавиці; Жінки в театрі і кіно — режисерки, акторки, сценаристки; Жінки в літературі — письменниці, поетки; Жінки в культурному менеджменті — кураторки, продюсерки, артменеджерки; Жінки в культурній журналістиці, критиці та дослідженнях (номінацію додано у 2020 році).
Переможниці премії Women in Arts 2019:
Візуальне мистецтво — Влада Ралко Музика — Ніна Гаренецька; Театр і кіно — Ірма Вітовська-Ванца; Література — Катерина Калитко; Культурний менеджмент — Олеся Островська-Люта.
Переможниці премії Women in Arts 2020:
Візуальне мистецтво — Лада Наконечна (візуальне мистецтво), Музика — Альона Савраненко, також відома як alyona alyona; Театр і кіно — Наталія Ворожбит (театр і кіно), Література — Оксана Забужко; Культурний менеджмент — Юлія Сінькевич; Культурна журналістика — Дарія Бадьйор
Переможниці премії Women In Arts 2021:
Візуальне мистецтво — Аліна Клейтман; Музика— Оксана Линів; Театр — Тамара Трунова; Кіно — Ірина Цілик; Література — Софія Андрухович; Культурний менеджмент — Юлія Федів; Культурна журналістика, критика і дослідження — Віра Балдинюк; Особлива відзнака — Валерія Бурлакова;
Діяльність Українського інституту в 2019 році Український інститут реалізовував 84 проєкти в 12 країнах: Австрії, Великій Британії, Іспанії, Італії, Литві, Німеччині, Польщі, США, Україні, Франції, Чехії та Нідерландах. Наймасштабнішою репрезентація України в іншій країні була в Австрії з нагоди Двостороннього року культури Україна-Австрія 2019. В рамках цього року Інститут реалізував 39 заходів і проєктів у 5 містах: Відні, Зальцбургу, Граці, Лінці і Штаєрі. Упродовж 2019 року Українському інституту вдалось залучити близько 100 тис. учасників та відвідувачів і охопити понад 10 млн контактів через медіа та соціальні мережі.
Рік культури Австрія-Україна 2019 У рамках двостороннього Року культури Австрія-Україна 2019 було проведено понад 200 проєктів у понад 20 містах і містечках Австрії та України . Залучено понад 100 партнерів зі сфер музики, мистецтва, театру, кіно, урбаністики в майстер-класах, лекціях та дискусіях, а також концертах.
Партнери проєкту: Музей сучасного мистецтва «mumok», музейно-палацовий комплекс Бельведер, Академія образотворчого мистецтва і галерея «Semperdepot», Національна телерадіокомпанія ORF та Симфонічний оркестр Національного радіо Австрії, Університет Моцартеум у Зальцбурзі та Філармонія у Граці, фестиваль Ars Electronica, Австрійський музей кіно, Інститут наук про людину IWM, Музейний квартал Відня, кінофестиваль Viennale та фестиваль Foto Wien і багато інших.
Завдяки підтримці Міністерств закордонних справ України та Австрії, Посольств України в Австрії та Австрії в Україні, Австрійського культурного форуму, Австрійського бюро кооперації у Львові та особливо українській громаді в Австрії, цей рік став справжнім успіхом для культурної дипломатії України.