Старомі́щина — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. Біля села пролягає автошлях Збараж — Підволочиськ.

Колишній центр сільради. Від вересня 2015 року ввійшло до складу Підволочиської селищної громади.

Населення — 829 осіб (2007).

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська82299.40%російська30.36%вірменська10.12%інші/не вказали10.12%Усього827100%

Історія Перша писемна згадка — 1463 р.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Мединського повіту Тернопільського округу.

У 1867 —1918 рр. у складі Збаразького повіту (Королівство Галичини та Володимирії).

В ХІ-му томі Географічного словника Королівства Польського (Варшава, 1890) подані такі відомості про Староміщину:

1883 р. за ініціативою пароха Староміщини о. Стефана Коблянського була відкрита перша на теренах Скалатського і Збаразького повітів читальня «Просвіти». На відкритті читальні був присутній голова Тернопільської філії Товариства «Просвіта» Олександр Барвінський, який в часі урочистості виголосив дві доповіді: «Про збагачення народу самодопомогою у товариствах» та «Про життя і значення Т. Шевченка»Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015)..

У селі діяли також товариства «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Відродження», кооператива.

У березні 1962 року у селі був виявлений та заарештований підпільник ОУН – Осадчук Григорій.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району.

Релігія У селі є мурована церква св. Миколая збудована стараннями тодішнього пароха о. Якова Шидловського. Храм належить до Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. До Другої світової війни церква була матірньою для філіальних (дочірніх) храмів у Дорофіївці (1843—1918), Підволочиську (до 1918), Заднишівці (до 1911) та Мислові (до 1911). Для духовної обслуги вірних парохи с. Староміщини завжди мали помічників — сотрудників.

За часів Незалежної України парохами села були: о. Зиновій Гончарик, о. Олег Пастушин, знову о. Зиновій Гончарик, о. Андрій Тих та о. Юрій Каспрій. Зі Староміщина четверо жителів стали священиками Української Греко-Католицької Церкви, а саме: 1. о. д-р, митрофорний протоієрей Олег Каськів — захистив докторат із церковного права в Папському Східному Інституті в м.Римі; 2. о. Володимир Турин — трагічно загинув в автокатастрофі; 3. о. Ярослав Кондера — священик м. Жмеринка Вінницької області; 4. о. Єронім (Олег) Грім ЧСВВ. У 2008 до сестер Василіянок Провінції св. Архангела Михаїла в Осієку (Хорватія) вступила Мирослава Мостепанюк тепер сестра Теодозія ЧСВВ.

Пам'ятки Церква святого Миколая (збудована в 1889 році); Богослужбова Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ (збудована у 2001 році на кошти о. д-ра, професора, митрофорного протоієрея Олега Каськіва); Фігура Божої Матері в центрі села біля Церкви, збудована за кошти громади с. Староміщина. Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967, скульптор Я. Мотика); встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1993); Хрести Тверезості (1876, відновлені 1994); зроблено символічні могили УСС (1990), на місці загибелі 2-х вояків УПА (2005).

Соціальна сфера Працюють ЗОШ 1-2 ступ., дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.

Відомі люди

Народилися Юрій Богуславець — воював у лавах Українських Січових Стрільців, Іван Богуславець — булавний УПА (псевдо «Співак») , син Юрія Богуславця, Олег Каськів — митрофорний протоієрей, доктор Східного Канонічного Права, ректор Івано-Франківської духовної семінарії, Тимофій Рибак — доктор технічних наук, професор, Олег Покотило — доктор біологічних наук, професор, Павло Назар — доктор медичних наук, професор, Андрій Федорович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Наталія Куліш (Ткач) — кандидат філософських наук, Ярослав Мотика — скульптор, Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1972), мати канадської англомовної письменниці та поетеси українського походження Дженіс Кулик-Кіфер, Каміла Евальд () — Каміла Гнатівна Іващук (10.03.1905—5.06.2001) — цивільна дружина американського тренера з боксу Каса Д'Амато і названа матір боксера Майка Тайсона, Ярослав Бойко (1976—2022) — солдат 44 ОАБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Сергій Якимчук (1988—2023) — солдат 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Перебували

церковні діячі Кир Софрон Мудрий, ЧСВВ — єпископ УГКЦ, доктор, професор, ректор Івано-Франківської Богословської Академії, Кир Михаїл Гринчишин, ЧНІ — єпископ УГКЦ, доктор, апостольський екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії, Кир Володимир Війтишин — митрополит Івано-Франківської Митрополії УГКЦ, доктор, Кир Василь Семенюк — митрополит Тернопільсько-Зборівської Митрополії УГКЦ.

культурно-освітні та громадські діячі громадський діяч Анатоль Вахнянин письменник та громадський діяч Іван Франко український історик, педагог, громадсько-політичний діяч Олександр Барвінський

Примітки

Джерела Д. Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) / Адміністрація і парохії: англійською мовою // Львів. — Київ: КМ Академія, 2004. — Том 1. — 1003 С. — ISBN 966-518-225-0 Бігус М., Уніят В. Староміщина // Староміщина [Текст] / К. Гусак // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 532-534.

Посилання

Булавний УПА «Співак» // Vox populi (дата доступу 19 грудня 2015). Життєписи Слуг Божих (Отець Йосиф Грицай) // Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ (дата доступу 18 грудня 2015). Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015). Л. Сівкова. Село обабіч Чорного шляху // Гомін волі. — за 12 квітня 2013 р. (дата доступу 18 грудня 2015). Староміщина // Терен — Тернопільські експрес-новини (дата доступу 19 грудня 2015).