Александру Богдан-Пітешть (; при народженні — Александру Богдан; 13 червня 1870 — 12 травня 1922) — румунський поет-символіст, публіцист, художній і літературний критик. Також відомий як журналіст і лівий політичний агітатор. Заможний землевласник, він займався благодійною діяльністю, ставши відомим меценатом і колекціонером творів мистецтва. Виступав одним з головних румунських пропагандистів сучасного мистецтва, а також спонсором румунського символістського руху. Разом з іншими діячами постімпресіонізму і символістами, Богдан-Пітешть заснував Societatea Ileana, яка стала однією з перших румунських організацій, присвячених просуванню авангарду і незалежного мистецтва. Також відомий своєю дружбою з письменниками Жорісом Карлом Гюїсмансом, Александру Мачедонскі, Тудором Аргезі і Матею Караджале, а також був спонсором багатьох інших діячів культури, зокрема художників Штефана Лук'яна, Константина Артачино і Ніколає Вермонта. На додаток до його літературної і політичної діяльності, Александру Богдан-Пітешть був живописцем і графіком.
Велика частина спірної політичної кар'єри Богдана-Пітешть, у зв'язку з його підтримкою анархізму, була присвячена активізму і підтримці революції. Також цікавився окультизмом і підтримував тісні контакти з Жозефом Пеладаном, проспонсорував його поїздку в Бухарест (1898). Неодноразово заарештовувався владою, в тому числі за підбурювання до заколоту під час виборів 1899 року, а пізніше визнаний винним у шантажі банкіра Арістіда Бланка. Наприкінці свого життя видавав щоденну германофільську газету Seara, а також очолював літературно-політичний гурток, який виступав проти участі Румунії у Першій світовій війні на стороні Антанти. Заарештований в останній раз після закінчення війни, до того часу встиг стати об'єктом суспільної ненависті. Загадки і суперечності в кар'єрі Богдана-Пітешть досі викликають інтерес у багатьох істориків мистецтва і літератури.
Особисте життя Александру Богдан-Пітешть був геєм або бісексуалом.Mitchievici, p.340, 341—342; Ion Vianu, «O plimbare pe Strada Matei Caragiale», in Revista 22, Nr. 840, April 2006Cernat, Avangarda, p.43; Teacă, p.55-56, 58. See also Boia, p.189
Примітки
Література Lucian Boia, «Germanofilii». Elita intelectuală românească în anii Primului Război Mondial, Humanitas, Bucharest, 2010. ISBN 978-973-50-2635-6 Paul Cernat, Avangarda românească și complexul periferiei: primul val, Cartea Românească, Bucharest, 2007. ISBN 978-973-23-1911-6 Șerban Cioculescu, Caragialiana, Editura Eminescu, Bucharest, 1974. (рум.) Gabriela Rus, «Ștefan Luchian în evocările contemporane lui. Relația artistului cu Virgil Cioflec» , in the Babeș-Bolyai University Historia Artium LIII, 1, 2008, p. 77-95 Adrian-Silvan Ionescu, Mișcarea artistică oficială în România secolului al XIX-lea, Noi Media Print, Bucharest, 2008. ISBN 978-973-180-518-4 Ionel Jianu, Petru Comarnescu, Ștefan Luchian, Editura de stat pentru literatură și artă, Bucharest, 1956. Jacques Lassaigne, Theodor Enescu, Ștefan Luchian, Editura Meridiane, Bucharest, 1972. Angelo Mitchievici, Decadență și decadentism în contextul modernității românești și europene, Editura Curtea Veche, Bucharest, 2011. ISBN 978-606-588-133-4 (рум.) Carmen Patricia Reneti, «Relații româno-germane în anul 1914» , in Revista de Istorie Militară, Nr. 1-2/2010, p. 30-39 Ion Rusu Abrudeanu, România și războiul mondial: contribuțiuni la studiul istoriei războiului nostru, Editura Socec, Bucharest, 1921 Corina Teacă, «Fin de siècle Biographies: Alexandru Bogdan-Pitești» , in Revue Roumaine d'Histoire de l'Art. Série Beaux-arts, Vol. XLVIII, 2011, p. 51-58 Tudor Vianu, Scriitori români, Vol. II, Editura Minerva, Bucharest, 1970.