Татарське письмо — письмо татарської мови. В різний час використовувалися різні системи письма:
Арабське письмо — до 1927 року; нечисленні татари КНР користуються арабським письмом до теперішнього часу. Латиниця — в 1927—1939 роках; робилися спроби відродження латиниці на рубежі XX і XXI століть; татари Туреччини, Фінляндії, Чехії, Польщі, США та Австралії використовують татарську латиницю в даний час. Кирилиця — з 1939 року по теперішній час; хрещені татари користувалися кирилицею з XIX століття
Зіставна таблиця КирилицяАрабицяЛатиницяКирилиця(з 1939)НазваАбеткаІльмінського(XIX ст.) Иске имлә(до 1920)Яңа имлә(1920—1927)Арабиця (2012) Яңалиф (1927—1939) Яңалиф-2 (1999)Латиниця (2012) А ааА аا ,آﯪA aA aA a Ә әәӒ ӓا ,هﺋﻪƏ əƏ əÄ ä Б ббыБ бببB ʙB bB bВ ввыВ вۋۋV vV vV v—вэ (у)—وو—W wW wГ ггэГ гگﮒG gG gG g—гы—ع ,غﻉƢ ƣĞ ğĞ ğ Д ддыД дدﺩD dD dD d Е ееЕ еيىE e (Je je)E e (Ye ye)E e, Ye ye Ё ёйоЁ ёيويؤJo joYo yoYo yo Ж жжыЖ жژژƵ ƶJ jJ j Җ җҗэЖ жجﺝÇ çC cC c З ззыЗ зزﺯZ zZ zZ z И ииИ иيئیI iİ iİ i Й ййыЙ йييJ jY yY y К ккэК кﮎﮎK kK kK k—кы—ققQ qQ qQ q Л ллыЛ лللL lL lL l М ммыМ мممM mM mM m Н нныН нننN nN nN n Ң ңңыҤ ҥنک ,ڭڭꞐ ꞑꞐ ꞑÑ ñ О ооО оوﯰ ِO oO oO o Ө өөӦ ӧوﯰƟ ɵƟ ɵÖ ö П ппыП пپﭖP pP pP p Р ррыР рﺭﺭR rR rR r С ссыС сﺱﺱS sS sS s Т ттыТ тتتT tT tT t У ууУ уوﯮ ِU uU uU u Ү үүӰ ӱوﯮY yÜ üÜ ü Ф ффыФ фففF fF fF f Х ххыХ хخ ,ﺡﺡX xX xX x Һ һһэХ хههH hH hH h Ц ццыЦ ц—تسTs tsTs tsTs ts Ч ччыЧ чچﭺC cÇ çÇ ç Ш шшыШ шشﺵŞ şŞ şŞ ş Щ щщыЩ щ—شچŞc şcŞç şçŞç şç Ъ ъъЪ ъء—’—— Ы ыыЫ ыيئ ِЬ ьI ıI ı Ь ььЬ ь———’— Э ээЭ эيئE eE eE e Ю ююЮ юيويوJu Ju (Jy jy)Yu yu (Yü yü)Yu yu (Yü yü) Я яяЯ яياياJa Ja (Jə jə)Ya ya (Yə yə)Ya ya (Yä yä)
В сучасній кирилиці для приголосних ğ і q іноді використовуються диграфи гъ і кь. В іске імле на початку слів на голосний звук писався обов'язковий аліф з хамзою أ ,إ. В іске імле і сучасній арабиці використовуються арабські літери ﺡ خ ذ ص ض ظ ط ع для запису арабських запозичень. В янга імле на початку слів на голосний звук писався обов'язковий йа з хамзою ئ. В абетці Ільмінського можуть вживатися літери ять, фіта і і десяткове.
Сучасна абетка 5 травня 1939 року Президія Верховної Ради Татарської АРСР прийняла указ «Про переведення татарського письма з латинізованої абетки на абетку на основі російської графіки», який було затверджено Законом ТАССР від 17 серпня того ж року. Згідно з ним було встановлено єдину державну татарську абетку в кількості 38 літерО переводе татарской письменности с латиницы на алфавит на основе русской графики 1939 г. // Сайт, присвячений 90-річчю ТАССР.. Попри те, що більшість татар проживали за межами татарської автономії, для них ця абетка також стала обов'язковою до вживання. Початковий проект професора М. Фазлуліна передбачав повну відмову від діакритики і використання диграфів: аь, жъ, нъ, оь, уь, хъТатар аьдяби телененъ алфавиты хъям орфографиясе. — Казан, 1938.. Однак такий варіант було відкинуто як вкрай незручний. Після цього, за проектом Курбангалієва і Рамазанова було прийнято абетку з додаванням шести букв (Ө, Е, Ү, і Һ було запозичено з яналіфу, а Җ і Ә були створені зі схожих кириличних літер), використовувану до цього часу. А а Ә ә Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж Җ җ З з И и Й й К к Л л М м Н н Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т У у Ү ү Ф ф Х х Һ һ Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я Даний порядок букв в абетці було закріплено у січні 1997 року Постановою Державної Ради РТ. До цього додаткові літери Әә, Өө, Үү, Җҗ, Ңң, Һһ розташовувалися в кінці абетки. За 8 років до цього, у 1989 р. було прийнято рішення про введення додаткових букв Ққ, Ғғ і Ўў для позначення увулярних звуків кь (q) і гъ (ğ), а також нескладового напівголосного в (w). Однак це рішення не було реалізовано частково через очікування швидкого переходу на латиницю, почасти через те, що введення цих букв повністю змінить орфографію татарської мови.
З широким розповсюдженням Інтернету виникла проблема з записом текстів, викликана відсутністю букв додаткової кирилиці в стандартних розкладках. Одним з поширених рішень в Татнеті було використання системи практичної транскрипції казановиця. Але починаючи з першої версії ОС Windows XP, що вийшла в 2001 році, всі наступні ОС сімейства Microsoft Windows за замовчуванням мають у своєму складі татарську клавіатурну розкладку, так само як і необхідні розширені кириличні шрифти. В даний час у зв'язку з широким розповсюдженням новітніх версій ОС Windows і Юнікоду казановиця втратила актуальність.
З 2013 року допускається використання латиниці і арабиці при зверненні громадян в державні органи (див. нижче). Згідно із законом про мови, затвердженим Парламентом Татарстану 24 грудня 2012 року, татарська абетка на основі латиниці виглядає так:Закон Республіки Татарстан "Про використання татарської мови як державної мови Республіки Татарстан" з додатком (таблиця відповідностей) A a Ä ä B b C c Ç ç D d E e F f G g Ğ ğ H h I ı İ i J j K k Q q L l M m N n Ñ ñ O oÖ ö P p R r S s Ş ş T t U u Ü ü V v W w X x Y y Z z '
Частотність букв татарської мови На матеріалі письмового корпусу татарської мови: РангСайхунов М. Р., Ибрагимов Т. И., Хусаинов Р. Р. «Список частотности букв татарского языка »БукваЧастотність1а2ә3б4в5г6д7е8ё9ж10җ11з12и13й14к15л16м17н18ң19о20ө21п22р23с24т25у26ү27ф28х29һ30ц31ч32щ33ш34ъ35ы36ь37э38ю39я На аналізі невеликої частини (28,5 КБ) матеріалів видання intertat.ru : РангБукваЧастотність1a2ä3b4c5ç6d7e8f9g10ğ11h12ı13i14j15k16l17m18n19ñ20o21ö22p23q24r25s26ş27t28u29ü30v31w32x33y34z
На основі арабської абетки
Иске имлә Абетка на основі арабської графіки використовувалася з X століття по 1920 рік Почала застосовуватися предками казанських татар після прийняття ними ісламу. Отримала назву «иске имлә» — старе письмо, на відміну від «яңа имлә» — нове письмо.
آ ا ب پ ت ث ج چ ح خ د ذ ر ز ژ س ش ص ض ط ظ ع غ ف ق ك گ ڭ ل م ن ه و ۋ ي Для звуків, які відсутні в арабській мові, використовувались додаткові графеми:
арабо-перські графеми для п, ч, ж, г — گ ژ چ پ
для ң і в — ۋ ڭ
Яңа имлә Декретом РНК Татарської АРСР від 19 грудня 1920 року було уточнено і спрощено вживання арабського письма в татарській мові: вилучено деякі літери і знаки, введено додаткові літери. У листопаді 1925 року Академцентр Наркомату освіти ТАССР видав Постанову, згідно з якою нові правила стали обов'язковими для застосування в усіх радянських установах, школах і татарському друку. «Яңа имлә» використовувався в татарській мові до 1927 року, після чого було впроваджено «яналіф» на основі латинської графіки.
Татарська абетка на основі арабської графіки (1920—1927). ئا ﺋﻪ پ ب ت ج چ ح د ر ز ژ س ش ع ف ق ك گ ڭ ل م ن و ۋ ی ئو ئوُ ئ
На основі кирилиці
Абетка Ільмінського Перша стандартизована абетка на основі кирилиці для татарської мови пов'язана з місіонерською діяльністю Н. В. Ільмінського, який зі своїми послідовниками видозмінив російську абетка для мов народів Поволжя. Абетка Ільмінського використовувалася для християнізації татарського населення, і тому татари-мусульмани не використовували його. Перше видання на абетці Ільмінського — буквар — вийшов у 1861 році.
Крім букв російської абетки, ця абетка містила букви Ӓ ӓ, Ӧ ӧ, Ҥ ҥ, Ӱ ӱ. Вона використовується в даний час тільки кряшенами, причому вони досі можуть вживати дореволюційне написання православних імен і літери ять, фіта та і десяткове. А а Ӓ ӓ Б б (В в) Г г Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к Л л М м Н н Ҥ ҥ О о Ӧ ӧ П п Р р С с Т т У у Ӱ ӱ (Ф ф) (Х х) (Ц ц) Ч ч Ш ш (Щ щ) (Ъ ъ) Ы ы (Ь ь) Э э Ю ю Я я
На основі латиниці
Перші спроби латинізації У 1908—1909 роках татарський поет Сагіт Рамієв почав використовувати латинську абетку в своїх творах. Для позначення «твердих голосних» він запропонував використовувати диграфи ea, eu, eo, ei. Але «арабісти» не дали йому втілити в життя свій проект.
Однак незабаром радянською владою було проведено латинізацію у всіх тюркомовних республіках СРСР. З цією метою в Москві було організовано спеціальний «Центральний комітет щодо нової абетки». Першим реальним кроком до латинізації був проект татарсько-башкирської латиниціSәjfi-Qazanlь F. Tatarlar arasьnda «Jaŋalif» tarixь. — Qazan, 1928., опублікований в газеті «Эшче» («Робітник») у 1924 році. Вимову літер було засновано на англійській абетці, а специфічні башкирські звуки передавалися диграфами. Цей проект було відхилено.
Яналіф У 1924 році в Баку і в 1927 році в Ташкенті було скликано конференції тюркологів. На обох конференціях татарська делегація, очолювана письменником Галімжаном Ібрагімовим, а також казахська делегація, виступали проти заміни. Третя конференція пройшла в Казані. На цей раз татарська делегація погодилася почати перехід на латиницю. У квітні 1926 року в Казані почало роботу «Товариство нової татарської абетки» («Jaŋa tatar əlifвasь»/«Яңа татар әлифбасы»).
C 3 липня 1927 яналіф було оголошено офіційним письмом татарської мови. У 1928 яналіф було реформовано і після цього він використовувався 12 років. Джерела вказують на те, що в ньому було 34 літери, але розходяться в тому, якою була 34-а: був це диграф Ьј чи апостроф. Також існують різні дані про порядок букв в абетці (Ə ставилося після A або після E, Ь після E або Ƶ, Y після Ş або X).
Татарська абетка на основі латинської графіки (1927—1939):
A a B ʙ C c Ç ç D d E e Ə ə F f G g Ƣ ƣ H h I i J j K k L l M m N n Ꞑ ꞑ O o Ɵ ɵ P p Q q R r S s Ş ş T t U u V v X x Y y Z z Ƶ ƶ Ь ь
У 1939 р. її було замінено кириличною абеткою. Варто зазначити, що протягом 12 років активного використання латиниці також використовувалася арабська абетка (як яна імла, так і іске імла). Наприклад, один Моабітський зошит Муси Джаліля було написано на яналіфі, а інший — арабським письмом. Обидва зошити було створено в німецькій в'язниці після офіційного введення кирилиці.
Також яналіф використовувався в нацистській пропаганді. Обмежено яналіф використовувався до п'ятдесятих років, поки більшість шкільних підручників становили випущені до війни. Яналіф також використовувала частина татарської діаспори, зокрема татарська служба радіо «Вільна Європа».
Латиниця 1999 року У пострадянський період активно обговорювалося питання про заміну кирилиці на латиницю. У підсумку нову татарську абетку було прийнято Законом Республіки Татарстан від 15 вересня 1999 року № 2352 «Про відновлення татарської абетки на основі латинської графіки», проте дію зазначеного закону було призупинено Постановою Конституційного суду Російської Федерації від 16 листопада 2004 року № 16-П. Так чи інакше, ця версія латиниці спочатку широко використовувалася, на ній виходила навчальна і довідкова література з татарської мови тощо.
Після скасування використання латиниці як офіційної в 2004—2005 рр. республіка дещо змінила в 2011—2012 рр. абетку в бік зближення з турецькою і загальною тюркською абеткою (деякі додаткові літери відрізняються від латиниці 1999 року).
A a Ə ə B b C c Ç ç D d E e F f G g Ğ ğ H h I ı İ i J j K k Q q L l M m N n Ꞑ ꞑ O o Ɵ ɵ P p R r S s Ş ş T t U u Ü ü V v W w X x Y y Z z ’
Оскільки в більшості шрифтів відсутні 3 букви нової латинської абетки, в Інтернеті планувалося дозволити використовувати Ä для позначення Е, Ö — для Ө, Ñ — для ӘСмотрите коды Unicode: Постановление Кабинета Министров Республики Татарстан от 27 сентября 2000 г. N 695 «О стандартах кодировки символов татарского алфавита на основе латинской графики и базовых программах для компьютерных применений» . Така абетка застосовувалася на сайті радіо АзатликПример: https://web.archive.org/web/20041114125225/http://www.azatliq.org/news/local/tb/archives/2003/12/12.ASP#109855.
Крім того, в 2003 році на офіційному сайті РТ пропонувалася до обговорення «Інтернет-абетка» Іналиф (від слів" Інтернет і )«Inalif»: Республика Татарстан. Головна мета цієї абетки полягала в тому, щоб мати можливість вводити та обробляти татарські тексти з допомогою стандартної англійської клавіатури і без використання діакритичних знаків. Модифікація Inalif2 цієї абетки використовується на сайті татарсько-російського словника www.suzlek.ruβerenche on-line tatarcha-ruscha su'zlek.