Філіппі́нське мо́ре — міжострівне море Тихого океану, між Японськими островами, островом Тайвань і Філіппінськими островами на заході, підводними хребтами і островами Ідзу, Огасавара (Бонін), Кадзан (Волкано) і Маріанськими на сході, Яп і Палау на південному сході. Площа 5 726 тисяч км², середня глибина 4 108 м, максимальна 10 265 м.
Клімат Через значну широтну протяжність акваторії море лежить відразу в трьох кліматичних поясах. Північ в субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку ясна тиха погода, взимку вітри й дощі. Ближче до континенту, на захід, проявляє себе зона мусонів. Південний захід в субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку тут переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони. Південний схід в тропічному кліматичному поясі. Увесь рік тут панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. Відносно дощова область, теплого сезону тут утворюються тропічні циклони. Між тропічним і субтропічним поясами зона змінних вітрів й затишшя.
Море включає Філіппінську і Західно-Маріанську котловини, розділених підводним хребтом Кюсю-Палау. У південно-західній частині моря знаходиться більша частина глибоководного Філіппінського жолобу, який проходить уздовж східного узбережжя Філіппінських островівБольшой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 300—301. Поверхневі течії утворюють майже замкнуту антициклонну циркуляцію. Між 10° і 20° північної широти проходить Північна Пасатна течія. На схід від острова Тайвань починається течія Курошіо.
Температура поверхні води влітку близько 28 °C, взимку від 28 °C на півдні до 18 °C на півночі. Солоність 34,5‰. Припливи подобові і неправильні півдобові (до 2 м).
Біологія Акваторія моря поділяється на ряд морських екорегіонів: Центрального Куросіо помірної тихоокеанської зоогеографічної провінції на півночі; Південного Куросіо і Східних Філіппін — на заході, Островів Огасавара і Маріанських — на сході, Західних Каролінських островів центральної індо-пацифічної — на півдні. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони.
Порти Леґаспі (Філіппіни); Наха, Токіо, Наґоя (Японія); Аґанья (Маріанські острови)
Література Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 513
Примітки
Посилання