Облога і захоплення Казані — один із завойовницьких походів, здійснений Іваном Грозним у 1552 році для розширення території Московського царства, який став логічним завершенням третього Казанського походу (червень—жовтень 1552 року) Івана Грозного і поклав кінець існуванню Казанського ханства як самостійної держави. Після цього воно увійшло до складу Московського царства. Облога 1552 року була п'ятою за рахунком після цілого ряду облог, здійснених московськими військами в 1487, 1524, 1530 та 1550 роках.
Останній штурм Казані 1552 року виявився успішним, тому що він був ретельно спланований, і для його здійснення московська армія застосувала всі останні військово-інженерні досягнення епохи, яких не було у противника.
Передумови Взяття Казані стало наслідком поступового посилення Московського князівства. Боротьба з Казанським ханством почалася вже у 60-х роках XV століття, але мала перемінний успіх. Обидві сторони в цій боротьбі об'єктивно мали свої завдання. Крім того, посилення Османської імперії в Північному Причорномор'ї та на Кавказі сприяло ослабленню фактично васальної залежності Казанського ханства від Москви, що загрожувало новим витком османської експансії до Європи. Крім цього, московські полонені, захоплені під час татарських набігів, продовжували продаватися татарами як сакаліба (слов'янські раби) у рабство до Криму, східних країн та Середземномор'я.
До війни з Казанню молодого царя підштовхували й економічні причини, в першу чергу прагнення безперешкодно здійснювати торгівлю по всьому простору волзького шляху.
Московсько-татарські відносини різко загострилися в першій половині XVI століття в зв'язку зі зміною династії в Казані. У 1534—1545 роках казанці щороку здійснювали спустошливі набіги на східні та північно-східні володіння Московського царства. Тим не менш, в Казані мала великий вплив так звана московська партія, що формувалася з представників мордви та інших народів.
Підготовка З метою захисту від татар у 1524 році московитами була побудована фортеця Васильсурск. За правління Василія III був укріплений Темников — оплот московської влади на правому березі Волги. У 1545—1552 роках Іван Грозний організував так звані Казанські походи. Ці кампанії виявилися дорогими заходами, бо московські бази (Нижній Новгород, Арзамас) були віддалені від розташування головних московських сил.
Будівництво Свиязька У зв'язку з цим царський уряд відчував гостру необхідність у базі, розташованій в безпосередній близькості до Казані. Зусиллями московського військового інженера Івана Виродкова в 1551 році всього за 28 днів під фактично обложеною Казанню була зведена дерев'яна фортеця Свиязьк, яка стала головним опорним пунктом для взяття Казані московськими військами. Згодом Іван Виродков керував операціями по облозі самого міста, спорудивши за одну ніч 13-метрову облогову вежу ручного складення.
Чуваське повстання Допомогу в проведенні майбутньої кампанії надали чуваші, а в 1546 році спільно з гірськими марійцями, які підняли повстання проти казанської влади. Чуваські посли Мехмед Бозубов та Ахкубек Тогаєв звернулися до Івана Грозного з проханням про прийняття їх у підданство з умовою наділення широкими правами і свободами, на що царський уряд негайно дав згоду, але не виконав своїх обіцянок.
Виступ московського війська
На відміну від попередніх облог, до майбутньої облоги московські війська готувалися планомірно, плануючи навіть зимувати під стінами міста. Війська готувалися до війни з весни, а передові загони московських військ під проводом воєводи Олександра Горбатого вже розмістилися в Свиязьку. 16 червня 1552 року після великого огляду царські війська виступили з Москви до Коломни. Аби перешкодити московським військам у їх просуванні до Казані кримські загони, посилені яничарами та артилерією, несподівано напали на московські володіння під Тулою, однак їхня атака була відбита, а незабаром арєргарди кримських татар були розбиті московитами на річці Шиворонь. Невдача кримчаків багато в чому пояснювалася тим, що хан Девлет І Гарай розраховував, що московські війська вже перебувають під Казанню, і не був підготовлений до зустрічі з величезним московським військом. Московити рухалися до Казані кількома загонами. Сам цар на чолі великого війська виступив з Коломни до Володимира. З Володимира військо прибуло до Мурома, де з'єдналися з ним союзні татарські загони під керівництвом хана Шигалея, який виступив із Касимова. Чисельність татарських військ, які прийшли з Шигалеєм, за непідтвердженими в інших джерелах даними автора «Казанської історії», становила близько 30 тисяч чоловік. Серед них знаходилося два царевичі з Астраханського ханства.
Московські війська подолали шлях до Свиязька за п'ять тижнів. Багато воїнів загинуло по дорозі через брак питної води і аномальну спеку. У Свиязьку царські війська провели тиждень, очікуючи прибуття інших загонів. Ще раніше царя до цього міста прибула «суднова» рать, що рухалася на суднах по Волзі.
Битва під Казанню 15 серпня 1552 року московські війська за наказом царя в бойовому порядку переправилися через Волгу на лугову сторону на спеціально приготовлених для цього бойових суднах. Почувши про пересування московських військ, казанський хан Едигер виступив назустріч царським військам на чолі майже 10 тисячного казанського війська. Єртаульний та Передовий полки зуміли стримати натиск супротивника і в тригодинній кровопролитній битві змогли зупинити чисельно переважаючі казанські війська і змусити їх утікати. Завдяки цьому московські війська мали можливість протягом тижня безперешкодно переправлятися на другий берег Волги, не побоюючись можливих перешкод з боку захисників міста.
16 серпня до Івана Грозного перейшов служити казанський мурза Камай Хусейнов із сімома козаками, повідомивши відомості про стан татарського війська.
17 серпня цар переправився через Волгу і на чолі своїх військ розташувався на Арському полі. Там же цар здійснив поділ своїх військ для організації майбутньої облоги.
Чисельність та склад московських військ В облозі було задіяно велику кількість військ і гармат. За даними Казанської історії, московські війська нараховували 150 тисяч чоловік, маючи чисельну перевагу над обложеними (60 тисяч осіб). Згідно з інформацією сучасних істориків, чисельність обох сторін сильно перебільшена. Мобілізаційні здатності Московського царства не дозволяли виставити настільки численне військо, а Казань не могла вмістити такої кількості військ для оборони. Не кажучи про те, що на невеликому просторі ховалося багато мирного населення. Реальна чисельність учасників облоги з обох сторін видається в рази менше.
Повідомляється, що московське військо мало численну артилерію. Дії гармашів та інженерів мали величезне значення для завоювання Казані, а також для більш пізніх походів Івана IV, таких як, наприклад, Лівонська війна. Створення нових лафетів і збільшення маневреності гармат дозволили формувати великі артилерійські парки. Івану IV для облоги Казані вдалося зібрати приблизно 150 гармат. Більшість артилеристів пройшли підготовку на Пушечному дворі в Москві, де могли спостерігати за роботою пушкарів-ливарників. У 1547 році артилерія стала незалежним родом військ царської армії, і отримала назву наряд. У той же час будівництво траншей і палісадів навколо Казані вимагало великої праці. Іван продовжував покладатися на інженерів і під час своїх більш пізніх компаній, таких як облога Полоцька в 1563 році. Московська армія була представлена всіма родами військ: кіннотою, стрільцями, татарськими загонами хана Шигалея, мордовськими і черкеськими воїнами, а також іноземними найманцями: німцями, італійцями, поляками. Дворянська кіннота складала головну силу царського війська. За даними літописів, в облозі брали участь 10 тисяч мордовських воїнів. Також до московського війська досить несподівано приєдналося військо донських козаків (див. нижче).
Хід облоги Місто було оточене 23 серпня. Всі намагання казанців прорвати кільце успіху не мали. Навпроти двох Ногайських воріт розмістився Полк правої руки хана Шигалея, передовий полк татар на чолі з двома астраханськими царевичами розмістився навпроти Єлбугіних і Кебекових воріт, Єртаульний полк — навпроти Муралієвих воріт, Полк лівої руки — навпроти Водної брами, Сторожовий полк — навпроти Царських воріт. Московські ратники почали будівництво тур навколо обложеного міста. Облогові вежі (башти) були побудовані навпроти всіх міських воріт. Тури будувалися під керівництвом італійських інженерів «фрязьким звичаєм» з трьома «боями». У будівництві брав участь і московський інженер — Іван Виродков.
Незабаром після прибуття царських військ на Арське поле розгорівся новий бій між казанцями, які наступали з боку лісу, і московськими людьми, розміщеними в полі. Послані проти казанців воєводи зуміли зупинити супротивника, і, переслідуючи казанців, які відступали по лісу, захопили полонених.
На другий день після прибуття царських військ під Казань за розпорядженням Івана IV до міста була направлена делегація послів з пропозиціями про мир. У разі капітуляції жителям гарантувалося життя, недоторканність майна, а також можливість вільного сповідування мусульманської віри і можливість вільного вибору місця проживання. Казанського хана цар закликав поступити до нього на службу і стати його васалом. Вимоги делегації були відхилені, а самі посли з ганьбою були вигнані з міста. Одночасно з цим обложені запросили допомоги у войовничих ногайців. Тим не менш, правителі Ногайської Орди, побоялися псувати відносини з Москвою, тому в допомозі казанцям відмовили.
26 серпня казанці зробили невдалу вилазку з міста. Під стінами Казані розігрався завзятий бій. Сучасники так описали цю битву: От пушечнаго бою и от пищалнаго грома и от гласов и вопу и кричяния от обох людей и от трѣскости оружия і не бысть слышати друг другаА. А. Зимин, А. Л. Хорошкевич Россия времени Ивана Грозного — М., издательство «Наука», 1982.
Відбивши атаку, стрільці зуміли обнести тури окопами, а також розмістити на них більш потужні гармати. В окремих місцях між турами розташовувався палісад, збудований під керівництвом Івана Виродкова. Незабаром, 27 серпня, почався артилерійський обстріл Казані. Казанці не мали такої потужної артилерії, у зв'язку з чим казанська артилерія зазнала серйозних втрат. 4 вересня московські воїни влаштували вибух підкопу у Муралєєвих воріт під джерелом води всередині міста. Незважаючи на успіх операції, мета досягнута не була, адже в Казані розташовувалися численні водойми, з яких жителі могли брати питну воду. Тим не менш, в місті, позбавленому важливого джерела питної води, почалися хвороби.
6 вересня московські війська під командуванням князя Андрія Горбатого зробили похід на Арськ. Похід був спровокований частими набігами черемісів, що заподіювали великі неприємності обложникам. Значну частину царських військ становили піші стрільці і темниківська мордва. Арськ був здобутий, і царські війська встановили контроль над усією Арською стороною, захопивши чимало полонених та худоби.
Одночасно з цим, у зв'язку з сильними зливами і бурями, затонуло чимало суден із припасами, позбавивши тим самим московські війська значної частини запасів продовольства.