Герца́ївський райо́н () — колишній район Чернівецької області України, був найменшим за площею у країні. За етнічною ознакою був мононаціональним з румунською більшістю.
17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Чернівецького району.
Географія Район був розміщений в південно-східній частині Чернівецької області, на правому березі річки Прут і займав територію 316 км².
Район межував з Новоселицьким і Глибоцьким районами. По території району проходить державний кордон з Румунією протяжністю 25 км, який охороняють дві прикордонні застави, та функціонує один спрощений (тимчасово закритий) автомобільно-пішохідний пункт пропуску Дяківці.
Земельні ресурси становлять 17435 га. Загальна площа лісів — 2470,5 га. На території району з корисних копалин є запаси глин та суглинків для розвитку цегляно-черепичної промисловості та піщано-гравійної суміші.
До складу району входить місто Герца та 23 сільські населені пункти, які об'єднані в 13 сільських і одну міську раду.
Герцаївський терасовий лісостеповий район розташовується на правобережних терасах Пруту, складених лесовидними суглинками, але досить сильно розчленованими долинами річок і балок. Проте внаслідок поширення лесовидних суглинків тут утворилися гумусовані ґрунти: опідзолені чорноземи та сірі й темно-сірі опідзолені ґрунти, які на схилах піддаються досить інтенсивній ерозії. Агрокліматичні умови цього району характеризуються такими показниками: температури січня — 4,5—5,0°С, липня 19,0— 19,5°С, суми активних температур 2700—2800°, а річна норма опадів—600—625 мм. Всі ознаки (геологічні, геоморфологічні, ґрунтові та кліматичні) вказують на те, що цей район є типово лісостеповим з сільськогосподарським профілем виробництва. Рекреаційне значення району невелике через незначну лісистість. Основною природоохоронною проблемою є боротьба з ерозією, перш за все на орних землях. На правобережних терасах цього району розміщається основний масив як старої, так і нової забудови Чернівців. Тераси крутим схилом спадають до Пруту на якому часто виникають зсуви, що потребують закріплення.
Історія Утворений 1 жовтня 1940 року. 1962 року район ліквідували, його територія увійшла до складу Глибоцького району. 6 грудня 1991 року Постановою № 1942/12 Верховної Ради України Герцаївський район відновленоhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1942-12#Text.
Адміністративний поділ
Герцаївський район поділяється на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 24 населені пункти.
Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність Кількість осіб Відсоток румуни 29554 91,45 % українці 1616 5,00 % молдовани 756 2,34 % росіяни 299 0,93 % угорці 15 0,05 % інші 76 0,24 %
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова Кількість осіб Відсоток румунська 29803 92,22 % українська 1560 4,83 % молдовська 511 1,58 % російська 392 1,21 % інші 50 0,15 %
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення за переписом 2001 р.)
румунська українська молдовська російська Герцаївський район92,224,831,601,21м. Герца68,0817,982,7110,89Байраківська сільрада98,460,690,270,31Буківська сільрада96,123,010,320,54Великобудська сільрада98,510,760,150,50Годинівська сільрада95,833,470,160,43Горбівська сільрада94,553,641,100,60Куликівська сільрада95,213,150,960,68Лунківська сільрада95,032,361,790,79Молницька сільрада96,472,320,500,66Острицька сільрада93,224,960,520,92Петрашівська сільрада98,850,600,050,45Тернавська сільрада98,130,910,420,52Хряцьківська сільрада98,291,050,250,20Цуренська сільрада53,7329,4816,150,59
Маморниця — єдине село району, де за переписом 2001 року більшість населення визнало рідною мовою українську.
Економіка
Основна галузь економіки району — сільське господарство. За останні роки в агропромисловому комплексі району відбулися значні перетворення. Створені нові господарські структури засновані на приватній власності на землю і майно.
В районі працюють 5 товариств з обмеженою відповідальністю, 1 сільськогосподарський виробничий приватний кооператив, 1 дослідне господарство, 1 фермерське господарства, 1 приватне підприємства агрофірма «BASA».
У районі зареєстровано 5 промислових підприємств, з яких працюють 5. Найбільші з них мале приватне підприємство «Колос», мале підприємство «Медвироби», ВАТ «Фабрика „Прут“», фірма «Піко-Інвест», ПП «БУКЕКСПО». Промисловість району спеціалізується, в основному, на переробці сільськогосподарської продукції.
У районі діють близько 130 об'єктів роздрібної торгівлі (магазини і кіоски) та 30 підприємств ресторанного господарства, які належить як юридичним, так і фізичним особам, 3 готелі. Протягом останніх років спостерігається тенденція до розширення торгової мережі фізичних та юридичних осіб.
У сфері послуг працюють близько 236 суб'єктів підприємницької діяльності.
На території району розташовані ряд зон відпочинку. Діє лижний парк села Горбова (керівник Олег Борисович Колотницький). У селі Хряцька є 3 джерела мінеральних вод, які мають важливі лікувальні властивості. Планується будувати на території цього села санаторно-курортну зону.
Інвестиційна привабливість
На території району є низка об'єктів, цікавих для інвесторів:
будівництво лікувального центру в с. Хряцька та мініцех з розливу води; автомайстерні в с. Молниця; деревообробний цех в с. Молниця; кафе в с. Остриця; дитячі садки в с. Хряцька та с. Велика Буда; добудова школи в с. Куликівка.
Культура
В районі діють 23 клубні заклади, 25 бібліотек, 2 музичні школи з 1 філіалом та дитяча художня школа, 3 мистецькі школи. Забезпечують роботу цих закладів культури 109 працівників галузі культури.
Район пишається багатьма художніми колективами, які є переможцями і лауреатами міжнародних, республіканських, обласних конкурсів-оглядів і фестивалів. Народний аматорський хореографічний колектив «Алунелу» будинку народної творчості та дозвілля с. Горбова у 2001 році за вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавському майстерності надано звання «народний аматорський».
У селі Горбова діє єдиний в Україні румуномовний театр «MIORITA», за розвиток театрального мистецтва та організацію навчально-виховної і творчої роботи надано звання «народний аматорський».
Великі успіхів у галузі культури має народний аматорський оркестр «Плаю Херцей» Герцаївського будинку культури (керівник Кришмару І. К.) та народний аматорський оркестр «Валя Прутулуй» будинку народної творчості та дозвілля с. Горбова (керівник — Скалько Д. Д.).
Освіта
В районі налічуються 32 загальноосвітні школи, з них 1 ліцей, 13 шкіл І ступеня, 8 шкіл І-ІІ ступеня, 10 шкіл І-ІІІ ступеня. В школах навчаються 5216 учнів. Здійснювали навчально-виховний процес 543 педагогічних працівників та 51 працівник дошкільних навчальних закладів.
Керівництво відділу освіти протягом останніх років значну увагу надавала реалізації державних та регіональних освітніх програм. Комп'ютерним навчання охоплено 2408 учнів (70 %) від загальної кількості учнів 5-11 класів. Курсу з комп'ютерного навчання пройшли більшість педагогічних працівників району.
Упродовж останніх років відділ освіти районної державної адміністрації вжив заходів для оздоровлення та відпочинку дітей на високому рівні.
У районі продовжується робота щодо проведення капітальних та поточних ремонтів в закладах освіти які потребують покращення умов навчання. Велика увага надається виконанню вимог Закону України «Про охорону дитинства» та Постанови Кабінету Міністрів України № 856 від 19.06.2002 року, які передбачають охоплення гарячим харчуванням безкоштовно дітей з малозабезпечених сімей.
Охорона здоров'я
На території району функціонують такі лікувальні установи: Герцаївська центральна районна лікарня на 126 ліжок з поліклінікою на 90 відвідувань в день. Байраківська дільнична лікарня на 9 ліжок з поліклінікою на 25 відвідувань в день; 5 лікарських амбулаторій — Горбівська, Острицька; Великобудська, Мольницька, Цуреньська та 12 ФАПів. Працюють у галузі охорони здоров'я 393 чоловік.
Протягом 2007—2008 рр. у галузі охорони здоров'я продовжувалась робота по оснащенню відділень Центральної районної лікарні медичною апаратурою та іншою технікою. Придбано: наркозний апарат, лампа «Дегулюкс» для стоматологічного кабінету, шафи медичні для зберігання медикаменти. Для пологового відділення — монітор фетальний для спостереження за станом плоду, стіл неонатальний з підігрівом, опромінювач фототерапевтичний. Для дитячого відділення -відсмоктувач ОК-10, Фотоелектрокалориметр для клінічної лабораторії та фіброгастроскоп для районної поліклініки. Також придбано нову пральну машину, центрифугу для пральні ЦРЛ.
Створюються нові дільниці сімейної медицини.
Соціальний захист, релігія
В районі проживає: — 7730 пенсіонерів; — 1691 чол. ветеранів Другої світової війни; — 108 чол. постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС із них 55 діти; — 876 чол. інвалідів.
На території району функціонує Свято-Вознесенський чоловічий монастир, відомий своєю благочинною діяльністю далеко за межами Чернівецької області. Завдяки організаторським здібностям настоятеля Монастиря отця Михайла в 2000 році було розпочато, а в 2002 році завершено будівництво будинку Великої сім'ї в с. Молниця, де на сьогоднішній день проживають та виховуються 142 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У районі діють 43 релігійні громади : — 32 церкви Московського патріархату; — 9 молитовних будинків; — Банченський Свято-Вознесенський чоловічий монастир, при якому функціонує 1 будинок Великої сім'ї а також Всеукраїнський центр реабілітації інвалідів «Віра, Надія, Любов».
Молодь та спорт
Понад 20 % населення району становить молодь у віці від 14 до 35 років.
Реалізація державної політики протягом останніх років обумовила в районі певні позитивні зміни у сфері фізичної культури і спорту. Закріплено прогресивні тенденції з окремих напрямків фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в районі. Зокрема, зросла кількість учнів, які займаються в дитячо-юнацьких спортивних школах, а саме піднявся рівень фізкультурно-оздоровчій роботі у навчально-виховній сфері, продовжується робота щодо підвищення ефективності роботи тренерів та вчителів фізичного виховання, підвищення якості навчального процесу, збільшення обсягу рухової активності дітей залежно від психофізіологічної потреби в рухах, виявлення юних талантів та подальшого їх розвитку, значно зросла кількість проведених районних спортивно-масових заходів, поступово зміцнюється матеріально-технічна спортивна база району, збільшились обсяги фінансування фізичної культури і спорту, проводиться фізкультурно-оздоровча робота і за місцем роботи громадян, на належному рівні розвивається фізична культура і спорт серед сільського населення, спортивні змагання проводяться в районі і при підтримки виконкомів сільських рад та підприємців, за останні роки є певні досягнення на обласних та республіканських змаганнях, на належному рівні проводиться пропаганда здорового образу життя.
Особлива увага в районі надається розвитку дитячого спорту, а саме фізкультурно-оздоровчій роботі у навчально-виховній сфері
Функціонують в районі дві дитячо-юнацькі спортивні школи. Кількість учнів, які займалися в ДЮСШ у 2007—2008 навчальному році порівняно з минулим навчальним роком зросла на 7,6 %.
В ДЮСШ «Освіта» функціонують секції баскетболу, волейболу, гандболу і легкої атлетики. У 2007—2008 навчальному році займалися 392 юнаків та дівчат.
В ДЮСШ «Колос» функціонують секції футболу, легкої атлетики і волейболу. У 2007—2008 навчальному році займалися 372 юнаків та дівчат. Разом по району 764 осіб займаються в ДЮСШ.
Соціально-політичне життя