Хо́рхе Ма́ріо Пе́дро Ва́ргас Льйо́са (, ; 28 березня 1936, Арекіпа — 13 квітня 2025, Ліма, Перу) — перуанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки».

Життєпис Народився 26 березня 1936 року у місті Арекіпа в родині Ернесто Варгаса Мальдонадо (1905—1979) і Дори Льйоса Урета (1914—1995), де був єдиною дитиною.

Невдовзі після народження хлопчика батьки розлучилися, і мати з сином переїхала у Болівію, де вони прожили наступні 9 років. Після чого повернулися на батьківщину, спочатку у провінційне містечко П'юру, через рік до Ліми. Тут батьки помирилися і знову почали жити разом. Закінчив католицьку школу, а у 1950 році — військове училище «Леонсіо Прадо». Вчився на філологічному факультеті університету Сан-Маркос.

У 1958 — отримав стипендію Мадридського університету і виїхав до Європи та США. Тривалий час жив у Британії. З 1990-х рр. — переважно в Іспанії.

Вже перший його роман «Місто і пси» (La ciudad у los perros, 1963) зробив письменника відомим, став культовою книгою для молоді.

1990 — балотувався на посаду президента Перу від партії «Демократичний фронт», але програв у другому турі Альберто Фухіморі, який згодом став диктатором і режим якого Варгас Льйоса жорстко і переважно справедливо критикував.

1993 — отримав громадянство Іспанії, не відмовляючись від перуанського — хоча був на межі втрати останнього через негативне ставлення до нього тогочасної влади Перу.

Член Іспанської королівської академії ().

Політичні погляди Варгаса Льйоси еволюціонували від підтримки лівих сил до центристських і правих.

У 2022 році засудив російське вторгнення в Україну, назвавши Путіна «кровожерливим диктатором».

Маріо Варгас Льйоса помер 13 квітня 2025 року в себе вдома у Лімі в 89-річному віці від пневмонії. Прах після кремації зберігається у родини письменникаhttps://elcomercio.pe/luces/mario-vargas-llosa-murio-ultimas-noticias-y-reacciones-tras-deceso-del-nobel-peruano-noticia/.

Маріо Варгас Льйоса в Україні У листопаді 2014 року за сприяння посольства Іспанії Льйоса відвідав Київ та Дніпро. Він поспілкувався зі студентами КНУ ім. Шевченка, сказавши:

Творчість Слава прийшла до Маріо Варгаса Льйоси у 1960-х, коли він написав «Місто і пси», «Зелений дім», «Розмову в Соборі». Перший роман Варгаса Льйоси «Місто і пси» («La ciudad y los perros», 1963) спричинив у Лімі скандал і був підданий осуду з боку офіційної влади, після чого книгу було заборонено і спалено. Роман показав, які безчинства дідівщини існують у перуанській армії. «Місто і пси» став культовою книгою для молодіжної читацької аудиторії СРСР (утім, російський переклад, виконаний , мав деякі купюри в епізодах з відверто сексуальними конотаціями). У СРСР і США роман було екранізовано. Радянська кінострічка «Ягуар» була відзнята чилійським режисером Себастьяном Аларконом у 1986 році.

Далі продовжував активно творити в найрізноманітніших жанрах: комедії, детективу, історичного роману, політичного трилера. Декілька його творів було екранізовано. Зокрема, великої популярності набув кінофільм «Місто і пси» (за згаданим однойменним романом) перуанського режисера Франсіско Ломбарді.

Твори Варгаса Льйоси відображають його бачення Перу і його життєвий досвід як перуанця. З часом він поступово розширив свій діапазон і взявся за висвітлення проблем, що постають в інших частинах світу. Впродовж кар'єри змінився також його стиль — від літературного модернізму до іноді грайливого постмодернізму.

Загалом Маріо Варгас Льйоса написав понад 30 романів, есе та театральних п‘єс.

Художні твори Виклик , оповідання (1957) Начальники (1959) Місто і пси (1963) Зелений дім (1965) Щенята (1967) Розмова в соборі (1969) Панталеон і відвідувачки (1973, екранізований 1999 (фільм транслювався під назвою «Сексназ капітана Пантохи») Тітка Хулія і писака (1977) Війна кінця світу (1981) Історія Майти (1984) Хто вбив Паломіно Молеро? (1986) Оповідач (1987) Похвальне слово мачусі (1988) Літума в Андах (1993). Зошити дона Рігоберто (1997) Свято Цапа (2000) — роман про диктатуру генерала Рафаеля Л. Трухільйо () у Домініканській Республіці Рай на іншому розі вулиці (2003) — роман про Поля Гогена і Флору Трістан. Витівки кепського дівчиська (2006) Сон кельта (2010) Скромний герой (2013) П'ять кутів (2016)

Есе , передмова до роману (1969) (1971) (1971) (про «Мадам Боварі» Флобера, 1975) Між Сартром і Камю (1981) Contra viento y marea. Volumen I (1962—1982) (1983) La suntuosa abundancia, ensayo sobre Fernando Botero (1984) Contra viento y marea. Volumen II (1972—1983) (1986) (1964—1988) (1990) : Ensayos sobre la novela moderna (1990) Carta de batalla por Tirant lo Blanc (1991) Un hombre triste y feroz, ensayo sobre (1992) Desafíos a la libertad (1994) La utopía arcaica. José María Arguedas y las ficciones del indigenismo (1996) Cartas a un novelista (1997) El lenguaje de la pasión (2001) , нарис про «Знедолених» Віктора Гюго (2004)

Театральні п'єси La huida del inca (1952) La señorita de Tacna (1981) Kathie y el hipopótamo (1983) La Chunga (1986) El loco de los balcones (1993) Ojos bonitos, cuadros feos (1996) Odiseo y Penélope, teatro (2007)

Автобіографія (1993)

Фільми Панталеон і відвідувачки'' () (1975)

Видання творів українською мовою Окремі публікації (варіант імені автора наведений так як у публікації): Маріо Варгас Льоса. Зелений дім: Роман / Перекл. з ісп. та післям. Ю. Покальчука. – Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1988 (Серія «Зарубіжна проза ХХ століття») Маріо Варґас Льоса. Витівки кепського дівчиська. — Харків: Фоліо, 2010. — 480 с. Маріо Варґас Льоса. Сон кельта: Роман / Пер. з ісп. В. Шовкуна. — Х.: Фоліо, 2012.Варґас Льоса М. Сон кельта на Гуртом Маріо Варґас Льйоса. Скромний герой: Роман / Перекл. з іспан. Сергія Борщевського. — Харків: Фоліо, 2014. — 479 с. Маріо Варгас Льйоса. Хто вбив Паломіно Молеро? — К. : Видавництво Анетти Антоненко, 2016. — 144 с. / Переклад Сергія Борщевського, Лева Олевського. Маріо Варґас Льйоса. Поклик племені. — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2022. — 272 с. ISBN 9786177654796 / Переклад Галини Грабовської Публікації у журналах та збірках: оповідання «Гість» (Всесвіт, 1976, № 2); повість «Щенята» у зб. «Сучасна латиноамериканська повість» (1978); роман «Хто вбив Паломіно Молеро?» (Всесвіт, 1988, № 8). Статті: Маріо Варґас Льйоса. Епоха штукарів. — «Збруч», 2017 . Переклала Галина Грабовська Маріо Варґас Льйоса. «Коротке слово про культуру». — «Збруч», 2017 . Переклала Галина Грабовська

Примітки

Посилання

Особиста сторінка Варгаса Льйоси Маріо Варгас Льйоса на сайті Нобелівського комітету Олександр Шиманський, Ольга Жук. Премія Льосі — наслідок латиноамериканського буму // Україна молода, № 187, 8.10.2010 Дмитро Дроздовський. Нобелівську премію з літератури здобуває Маріо Варгас Льйоса (Перу). Всесвіт № 11-12 2010 р. Маріо Варгас Льйоса про свій роман Сон кельта (El País, 29.01.2010, укр. переклад: західна аналітична група) Маріо Варгас-Льйоса. Двобій — укр. переклад Маріо Варгас-Льйоса. Дідусь — укр. переклад Маріо Варгас-Льйоса. Похвала читанню і літературі — укр. переклад Зустріч із Маріо Варгасом Льйосою в КНУ ім. Тараса Шевченка — відео Маріо Варгас Льйоса — почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля, Дніпро