Побє́дневід (до 1945 року — Тарханла́р, ) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Розташоване в центрі району.

Географія Побєдне — велике село в центральній частині району, у степовому Криму, у нижній течії річки Побєдна, за 2 кілометри на схід від міста Джанкоя, там же найближча залізнична станція, висота над рівнем моря — 7 м.

Сусідні села Тарасівка і Болотне розташовані менше кілометра на південь і за 1,5 км на північ відповідно.

Історія

Кримськотатарський період Перша документальна згадка село зустрічається у Камеральному Описі Криму 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тарханлар входив до Орта Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства. Після завоювання Кримського ханства Російською імперією 8 лютого 1784, село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області. Після реформ Павла І, з 1792 по 1802 рік, входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Тарханлар був включений до складу Кокчора-Кіятської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища, які входять до Перекопського повіту… () від 21 жовтня 1805 року в селі Тарханлар значилося 10 дворів і 86 кримських татар. На військово-топографічної карті 1817 село Тарканлар позначене вже з 13 дворами. Відтак, ймовірно, внаслідок еміграції кримських татар до Туреччини, село помітно спорожніло і на карті 1842 року Тарханлар позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів, а згодом у доступних джерелах другої половини XIX століття не зустрічається взагалі.

Німецьке поселення Поселення відродилося з початком поселення німців-євангелістів (німецька назва Гоффнунгсфельд), вихідцями з бердянських колоній, на придбаних у власність 1654 десятинах землі, у 1884 році в Ак-Шейхській волості. Згідно з «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Тарханлар, що входило в Тарханларську сільську громаду, було 95 жителів і 16 домогосподарств. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в Тарханлару значилося 130 жителів і 29 дворів, у 1904—152, в 1911—215. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 р. в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Тарханлар з населенням 196 мешканців.

Міжвоєнний період

У січні 1918 року село окуповане бльшовикамиІсторія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — стор. 258.

У результаті адміністративних реформ початку 1920-х років, до 1922 року була скасована волосна система і, згідно зі Списком населенних пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926, Тарханлар, з населенням 190 осіб, з яких було 167 німців, входило до складу Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району. До 1940 року Німецько-Джанкойська рада був скасована, і, ймовірно, тоді ж Тарханлар став центром сільради.

Німецько-радянська війна

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан.

81 житель села брав участь у німецько-радянській війні, з них 15 людей загинули.

Повоєнний період Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Тарханлар було перейменовано в Побєдне, Тарханларську сільраду — в Побєдненську. У 1954 році раду розукрупнили, перенісши центр в Димовку. З 1954 року село Побєдне у складі УРСР.

У період з 1954 по 1968 роки до Побєдного приєднали Димовку, а в 1974 році сільрада була створена зновуПобєдненська сільрада.

В селі Побєдне знаходилася центральна садиба радгоспу «Джанкойський» № 3, за яким було закріплено 5275 га землі, у тому числі 2772 га орної. Господарство спеціалізувалося на овочівництві, також виробляло м'ясо, молоко. Працював консервний завод продуктивністю 3 млн умовних банок на рік (1974), працював холодильник ємністю 1200 тонн.

За трудові успіхи нагороджені орденами і медалями 145 осіб, з них Ф. В. Мосейко — орденом Жовтневої Революції.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 64,38 % українська 19,58 % кримськотатарська 14,6 % інші/не визначилися 1,44 %

Соціальна сфера

В селі є восьмирічна школа. У 1974 році в школі було 26 вчителів та 616 учнів, два клуби на 550 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 25 тис. примірників, дільнична лікарня на 35 ліжок, вузол зв'язку.

Вулиці

Вулиці села Побєдне:

вул. Айвазовського, вул. Амет хана Султана, вул. Гріна О., вул. Житомирська, вул. Інтернаціональна, вул. Котвицького, вул. Леніна, вул. Меліораторів, вул. Молодіжна, вул. Новоселів, вул. Піонерська, вул. Побєди; вул. Полтавська, вул. Степова, вул. Таврійська, вул. Танкістів, вул. Феодосійська, пров. Житомирський, пров. Первомайський вул. Виноградна, вул. Гагаріна, вул. Зарічна, вул. Кірова, вул. Кутузова, вул. Маркса К., вул. Матросова, вул. Нахімова, вул. Октябрська, вул. Пирогова, вул. Садова, вул. Свердлова, вул. Фрунзе, вул. Шевченка, вул. Ювілейна, вул. 8-го Марта, пров. Маркса К.

Пам'ятки

На околиці села встановлено пам'ятник розстріляним радянським військовополоненим.

Відомі люди В селі народились: Крижко Олексій Леонтійович (*7 липня 1938 — †27 серпня 2008) — голова ради Кримської республіканської організації ветеранів війни, депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим, генерал-лейтенант. Степанюк Руслан Леонтійович (* 1977) — український правник.

Примітки