Йосип Мойсейович Шиллінгер, також Джозеф Шиллінгер (; (, Харків — , Нью-Йорк) — радянський та американський композитор, музичний педагог і музикознавець, насамперед відомий своєю .

Біографія У 1917 році Йосип Шиллінгер закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію по класу композиції, фортепіано і диригування. Викладав композицію в рідному Харкові з 1918 року. В 1919—1922 роках керував Українським симфонічним оркестром там же, перетвореному ним у Естрадно-симфонічний оркестр УСРР — прообраз першого у світі симфо-джазу.

В 1922—1928 роках Йосип Шиллінгер працював консультантом Народного Комісаріату освіти Петрограді, потім у Ленінграді.

У 1928 році, будучи співголовою з Борисом Асаф'євим по лінії міжнародної Асоціації музики, попрямував на стажування до США, де в Нью-Йорку жила його тітка по батькові Надія Шиллінгер. В цей же час в якості радянського резидента до Америки виїхав винахідник і музикант Лев Термен, який перебував у дружніх стосунках з Шиллінгером з консерваторської лави. Там вони дали ряд гучних концертів для терменвоксу (фр. — голос Термена), першого у світі безконтактного музичного синтезатора на основі електромагнітних випромінювань, винайденого Терменом. У США Йосип Шиллінгер готує ґрунт для еміграції і в 1928 році остаточно залишає СРСР, забравши з собою ноти музичних творів і особистий архів.

Шиллінгер знаний також як поет, математик, художник, скульптор, фотограф, перший в Радянському Союзі пропагандист джазу, а також один з лідерів АСМ (Асоціації сучасної музики).

Йосип Шиллінгер був одним з помітних композиторів раннього радянського періоду. Він був другом Дмитра Шостаковича та Льва Термена. Створив один з перших академічних творів для терменвоксу (з оркестром)Иосиф Шиллингер ЭЛЕКТРИФИКАЦИЯ МУЗЫКИ Фрагменты рукописи, 1931 . Емігрувавши в США, Шиллінгер майже повністю перестав складати музику, переключившись на заняття музичною теорією і педагогікою. Він був учителем Джорджа Гершвіна та Гленна Міллера, а також (за деякими даними) Бенні Гудмена, Томмі Дорсі та інших.

У 1934 році створив високоточну систему танцювальної нотації, засновану на тривимірному обертанні та переміщенні кісток танцюриста, що рухається.

Теорія Шиллінгера, опублікована посмертно, становить два величезних томи (1640 сторінок) «Системи музичної композиції Шиллінгера», а також «Математичні основи мистецтв». Концепція моделей (або фігур) стала основоположною в його теорії. Ці моделі у додатку до тривалостей, висот та інших параметрів і створювали ритмічні мотиви, мелодику тощо.

Цитати «Всі музичні процеси — це тільки особливі випадки загальної схеми створення моделей». (Йосип Шиллінгер)

Література Гойови Д. Иосиф Шиллингер — композитор и утопист // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник Одеської держ. консерваторії ім. А. В. Нежданової. — Вип. 3. — Одеса: Астропринт, 2002. — С. 99-103. ISBN 966-549-856-8 Иванова Е. М. Иосиф Шиллингер: число и график как инвариант творческого решения (к проблеме синтеза искусств в XX веке) // Проблемы художественного синтеза. СПб., 2004. С.16-19. Кравец В. Ф., Бахмет Т. Б. Явление пророка // З музично-педагогічного та дослідницького досвіду: Збірка статей. Вип 2. / Упорядник Г. І. Ганзбург, загальна редікція А. С. Зареченської — Харків: Сага, 2008. — С. 3-67. ISBN 978-966-2918-71-7

Посилання Термен-центр Е. Дубінець. Переріс музику як таку

Примітки