Брі́ттані Енн Ме́рфі-Монджек , при народженні Бертолотті; ( 10 листопада 1977 — 20 грудня 2009) — американська акторка, співачка та благодійниця. Відома за ролями Тай Фрейзер у фільмі «Безголові» (1995), Алекс Леторно у «Восьмій милі» (2002) і Дейзі Рендон у «Перерваному житті» (1999).
Раннє життя Бріттані Енн Бертолотті народилася в Атланті, штат Джорджія, у родині Шерон Кетлін Мерфі та Анджело Джозефа Бертолотті . Мати мала ірландське та словацьке походження, а батько — італійське. Батьки розлучилися, коли їй було два роки. Бріттані виховувала мати в Едісоні, Нью-Джерсі. Бріттані виховувалася як баптистка, а пізніше стала позаконфесійною християнкою ; «A non-denominational Christian, she wears a cross around her neck and has my whole life —I feel more comfortable with a cross.». Вона мала двох старших зведених братів і молодшу сестру, а також зведенуWhat Went Wrong With Brittany Murphy?: Was It Drugs, Anorexia or Her 'Shady' Husband" That Led to Her Death at 32? Luchina Fisher. ABC News. December 22, 2009.. Бертолотті не був вказаний як батько в першому свідоцтві про смерть Бріттані.
Одного разу в інтерв'ю Бріттані сказала, що у матері були фінансові труднощі, і тому вона мусила їсти дешеві спагеті, а в деяких випадках їй благати матір купити одяг в KMart; це може пояснити те, що в дорослому віці акторка займалась благодійністю для безхатченків.
Перед тим, як вступити до середньої школи в Едісоні, сім'я переїхала до Лос-Анджелеса в 1991 році, щоб Бріттані могла продовжити акторську кар'єру. Мерфі сказала, що її мати ніколи не намагалася придушити її творчий потенціал, і саме це вона вважала одним з основних чинників подальшого акторського успіху: «Коли я попросила маму переїхати до Каліфорнії, вона продала все й переїхала сюди заради мене. Вона завжди вірила в мене».
Кар'єра
1991—1999: дитина-акторка У 1982 році Мерфі відвідувала Школу танців і театрального мистецтва Верна Фаулера в Колонії, Нью-Джерсі. Починаючи з чотирьох років Бріттані вчилась співати, танцювати і навчалась акторській майстерності аж доки не переїхала до Каліфорнії у віці тринадцяти років. Мерфі дебютувала на Бродвеї в 1997 році в ролі Кетрін в оновленій версії п'єси Артура Міллера «Вид з мосту» разом із вже досвідченими акторами Ентоні Лапальєю та Еллісон Дженні.
Мерфі здобула свою першу роботу в Голлівуді, коли їй було тринадцять, і зіграла роль Бренди Дрекселл у серіалі «Drexell's Class». Потім вона грала Моллі Морган у короткометражному спінофі «The Torkelsons». Також у цей період вона знялася в кількох телевізійних серіалах, зокрема «Паркер Льюіс не може програти», «Blossom», «Морські пригоди», «Murder One» і «Фрейзер». У неї також були регулярні ролі в «Party of Five», «Boy Meets World» і «Sister, Sister».
Проривною роллю для Мерфі став її другий повнометражний фільм, підліткова комедія режисерки «Безголові» (1995), що став культовим. Після цього акторка знялася у фільмі «Шосе» (1996) з Різ Візерспун і Кіфером Сазерлендом, а також у незалежній комедії «Bongwater» (1997). 1999 року вона зіграла другорядну роль пацієнтки психіатричної лікарні у фільмі Джеймса Менголда «Перерване життя» разом із Вайноною Райдер та Анджеліною Джолі, а також роль дівчини, що мріє стати королевою краси, у «Вбивчій красі». Мерфі озвучувала персонажа Луан Платтер в анімаційному ситкомі Fox «Король гори» з 1997 по 2009 рік. У 2000 році за озвучення в епізоді «Movin' On Up» цього мультсеріалу Бріттані номінували на премію ЕнніKing of the Hill awards Internet Movie Database. 2000—2009: доросла кар'єра Мерфі розпочала 2000-ні роки з головної ролі у фільмі «Не говори ні слова» (2001) разом із Майклом Дугласом. Потім знялася у стрічках «Диявольська арифметика» (телевізійна екранізація роману «The Devil's Arithmetic») (2001), «Восьма миля» (2002), у якому її високо оцінила кінокритика, і «Міські дівчата» (2003). 2003 року зіграла головну роль у романтичних комедіях «Молодята» і «Маленька чорна книжка» (2004) та схваленому критиками фільмі «Місто гріхів» (2005). Кінокритик Роджер Еберт часто хвалив акторський талант Мерфі та її високу комедійну харизму, даючи хороші відгуки й порівнюючи її з Люсіль Болл.
Мерфі зацікавилась також кількома незалежними фільмами, зокрема «Вищий пілотаж» (2002), «Ніколи не було» (2005) і «Мертва дівчинка» (2006) режисерки Карен Монкріфф, а також двома фільмами Едварда Бернса: «Sidewalks of New York» (2001) і «The Groomsmen» (2006). Вона повернулася до роботи озвучки Глорії Пінгвін в анімаційному фільмі 2006 року «Веселі ніжки», який отримав визнання критиків. 2009 року вона розпочала роботу на телеканалі Lifetime в ролі головної героїні Сілли в телесеріалі «Tribute».
У червні 2009 року Мерфі завершила роботу над трилером «Abandoned», а сам фільм вийшов на екрани в 2010 році, вже після її смерті. Її останній фільм, «Something Wicked», вийшов у квітні 2014 року.
Музика Бріттані Мерфі говорила: «Мій спів не схожий на мій буденний голос… Просто я завжди тримала це в таємниці й ніколи не приписувала собі заслуг, тому що хотіла добре навчитися працювати за мікрофоном у студії звукозапису, а деякі співаки навіть не підозрюють, що насправді це я записую їхні альбоми» .
На початку 1990-х Мерфі була в складі музичного гурту під назвою Blessed Soul разом із колегою-актором Еріком Балфуром.
6 червня 2006 року Мерфі та Пол Окенфолд випустили сингл «Faster Kill Pussycat» з альбому A Lively Mind. Пісня стала клубним хітом і потрапила на перше місце в Billboard's Hot Dance Club Play. У червні 2006 року сингл також посів сьоме місце в UK Singles Chart.
Мерфі знову зайнялася музикою після виходу фільму «Веселі ніжки», у якому вона зробила кавер-версію «Somebody to Love» гурту Queen і «Boogie Wonderland» гурту Earth, Wind & Fire. Мерфі говорила про свою героїню Глорію так: «Як не дивно, з усіх персонажів, яких я грала, Глорія найбільше схожа на мене. А вона пінгвін! Джордж Міллер завжди хотів, щоб одна людина виконувала і те, й інше [озвучка діалогів і спів]. Я сказала: „Я вмію співати“, і попросила його дати мені шанс. Я не думаю, що він сприйняв мене дуже серйозно, тому що більшість акторів завжди кажуть, що вони можуть робити багато речей, і роблять це погано».
Особисте життя Наприкінці 2002 року Бріттані почала зустрічатися з Ештоном Кутчером, партнером по фільму «Молодята», з яким познайомилася під час зйомок. Пізніше стало відомо, що вони були заручені й носили каблучки, хоча ніколи не підтверджували це офіційно. Мерфі також була заручена з Джеффом Кватинцем. Згодом, у грудні 2005, її супутником став Джо Макалузо, асистент на кіновиробництві фільму з участю Бріттані «Маленька чорна книжка». Через чотири місяці після знімання фільму «The Groomsmen», які відбулися ув квітні 2006 року, вони розійшлися.
Через кілька місяців після завершення стосунків з Макалузо Мерфі зустріла Саймона Монджека, британського сценариста. Вони одружилися на приватній єврейській церемонії в Лос-Анджелесі в травні 2007 року. У документальному фільмі 2021 року «Що трапилося з Бріттані Мерфі?» кілька колег і друзів Монджека звинуватили його в тому, що саме він є відповідальним за певні негативні зміни в Бріттані, а також у тому, що не дозволяв їй спілкуватися з родиною. Згідно зі свідченнями його колишньої нареченої Елізабет Регсдейл, Монджек «був неспокійною особистістю, яка звикла обманювати людей, і Бріттані була однією з його останніх жертв».
На початку 2000-х років Мерфі значно схудла, що призвело до чуток про кокаїнову залежність. 2005 року вона заперечила такі заяви журналу «Джейн»: «Ні, просто для протоколу, я ніколи в житті, ні разу не вживала таких речовин».
Смерть 20 грудня 2009 року, о 8:00 годині ранку пожежна служба Лос-Анджелеса відповіла на виклик з «медичним запитом» у спільному домі Мерфі та Монджека в Лос-Анджелесі. Очевидно, Мерфі знепритомніла у ванній кімнаті. Пожежники намагалися реанімувати її на місці. Мерфі доставили в медичний центр Cedars-Sinai, де вона померла о 10:04 ранку від зупинки серцяBrittany Murphy's death certificate, from the County of Los Angeles Department of Public Health, via AutopsyFiles.org.
Розтин був проведений наступного дня після фіксації смерті. Офіс коронера округу Лос-Анджелес у звіті, опублікованому в лютому 2010 року, заявив, що смерть була випадковою і що її причиною стала пневмонія з вторинними факторами важкої залізодефіцитної анемії та множинної наркотичної інтоксикації. Коронер виявив в організмі Мерфі низку нерецептурних і рецептурних ліків, найімовірнішою причиною потрапляння яких в організм було лікування застуди чи респіраторної інфекції. До цього віднесли «підвищений рівень» гідрокодону, ацетамінофену, L-метамфетаміну та хлорфенаміну, усі з яких є легальними. У звіті зазначається: «можливі несприятливі фізіологічні наслідки вживання цих ліків не можна скидати з рахунку, особливо враховуючи ослаблений стан померлої».
24 грудня 2009 року Бріттані Мерфі похована в меморіальному парку Форест-Лон на Голлівуд-Хіллз.
У січні 2010 року її чоловік, Саймон Монджек, і мати, Шерон Мерфі, спільно заявили, що Бріттані не вживала алкоголю чи інших наркотиків і що наркотики не могли спричинити її смерть; смерть вони пов'язали з пролапсом мітрального клапана.
Смерть Саймона Монджека 23 травня 2010 року Монджека знайшли мертвим у тій же резиденції на Голлівуд-Хіллз. Згідно зі звітом коронера його смерть була спричинена гострою пневмонією та важкою анемією. Повідомлялося, що департамент охорони здоров'я округу Лос-Анджелес вважав токсичну цвіль у їхньому будинку можливою причиною смерті, але це було спростовано помічником головного коронера Лос-Анджелеса Едом Вінтером, який заявив, що «немає ознак» того, що цвіль дійсно стала причиною смерті. Мати Бріттані, Шерон Мерфі назвала повідомлення про плісняву як причину смертей «абсурдними» і сказала, що Міністерство охорони здоров'я ні разу не зверталося для перевірки будинку на наявність плісняви. У грудні 2011 року Шерон Мерфі змінила свою позицію, сказавши, що токсична цвіль справді вбила її доньку та зятя, і подала позов проти адвокатів, які представляли її інтереси в попередньому позові проти будівельників тієї будівлі, де проживала та померла її донька і зять.
У січні 2012 року батько Мерфі, Анджело Бертолотті, звернувся до Верховного суду Каліфорнії з проханням вимоги до коронера округу Лос-Анджелес передати зразки волосся його доньки для незалежного тестування. Через сім місяців позов був відхилений, оскільки Бертолотті не з'явився на два окремих слухання. У листопаді 2013 року Бертолотті заявив, що токсикологічний звіт показав, що навмисне отруєння важкими металами, зокрема стибієм та барієм, було можливою причиною смерті його доньки. Шерон Мерфі назвала цю заяву «наклепом».
Фільмографія
Художні фільми Рік Назва Роль1993Family PrayersElise1995БезголовіТай Фрейзер1996ШосеРонда1997BongwaterMaryDriveDeliverance Bodine1998Falling SkyEmily NicholsonПророцтво 2ІззіPhoenixVeronicaZack and RebaReba Simpson1999Вбивча красаЛіза СвенсенПерерване життяДейзі Рендон2000TrixieRuby PearliAngels!Nurse BellowsВбивства в Черрі-ФолсДжоді МаркенThe AuditionDaniella2001Sidewalks of New YorkAshleySummer CatchDede MulliganНе говори ні словаЕлізабет БерроузСильна жінкаФей Форестер2002Вищий пілотажНіккіSomething in BetweenSkyВосьма миляАлекс Латурно2003МолодятаСара МакнерніМіські дівчатаМоллі ГаннGood Boy!Nelly2004Маленька чорна книжкаСтейсі Голт2005Місто гріхівШелліNeverwasMaggie Paige2006The GroomsmenSueКохання та інші катастрофиДжексВеселі ніжкиГлорія (озвучування)Мертва дівчинкаКріста Катчер2008Дівчина раменЕббіФутурама: Звір з мільярдом спинКоллін О'Холлалан (озвучування)2009DeadlineAliceAcross the HallJune2010AbandonedMary2014Something WickedSusan
Телебачення