Магафур Хісматуллович Хісматуллін (; 25 січня 1915, аул Новокубово, Уфимська губернія — 5 жовтня 2004, Уфа) — співак (тенор), режисер і педагог. Заслужений артист Башкирської АРСР (1949). Народний артист Башкирської АРСР (1953). Заслужений артист РРФСР (1955). Народний артист РРФСР (1965).

Біографія Магафур Хісматуллович Хісматуллін народився 23 січня 1915 року в аулі Новокубово Уфимського повіту Уфимської губернії в бідній селянській родині. Батько зник безвісти на фронті в 1914 році. Його троє синів виховувалися у матері. У 1929 році вступили в колгосп.

У 1929 році Магафур Хісматуллович закінчив 4 класи середньої школи. Восени 1930 року вступив на курси мостовщиків в місті Уфі. Після закінчення курсів він працював мостовщиком на залізниці до вересня 1931 року.

1931-1935 роки — навчання на театральному відділенні Башкирського технікуму мистецтв (Уфа),

1936-1938 роки — навчання на Башкирському відділенні Московської консерваторії імені П. І. Чайковського(клас Є. В. Єноховича).

1932-1936 роки — робота в Башкирському театрі драми, Баймацькому (нині Сібайському) колгоспно-совхозному театрі;

З 1932 року — соліст Башкирського Державного театру опери та балету.

З 1965 року викладач Уфимського училища мистецтв.

З 1969 року викладач Уфимського інституту мистецтв.

У 1963—1967 роках Магафур Хісматуллович був головним режисером Башкирського державного театру опери та балету.

Творчість Партії в операх: Бомелій («Царська наречена»), Єрошка («Князь Ігор»), Пантелей Мелехов («Тихий Дон» Дзержинського), Сиплий («Оптимістична трагедія» Холминова), Шатморат («Карлугас» Чемберджі), Гайнулла, Яппар («Хвилі Агіделі», «Кодаса» Ісмагілова), Цар («Акбузат» Спадавеккіа і Заїмова). Найбільш значні оперні постановки: «Кармен», «Князь Ігор», «Пікова дама», «Витівки Майсари» Юдакова, «Шаура» і «Кодаса» (обидві Ісмагілова), «Сучасники» Ахметова.

Магафур Хісматуллович Хісматуллін був першим виконавцем партії Салават Юлаєв («Салават Юлаєв» Ісмагілова, 1955).

Громадська діяльність Обирався депутатом Верховної Ради Башкирської АРСР 6 скликання.

Звання та нагороди Республіканська премія імені Салавата Юлаєв (1969) — за концертно-виконавську діяльність.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани».

Пам'ять У Іглінському районі Республіки Башкортостан проводиться конкурс пісні «Башкирський соловей» імені М. Хісматулліна. У його рідному селі Новокубово в 2005 році встановили бюст співака. У 2006 році Новокубовській початковій школі присвоєно його ім'я. У 2008 році у Башкирському видавництві «Китап» імені Зайнаб Біїшевої випущений барвистий ілюстрований фотоальбом «Магафур Хісматуллін. Життя і творчість» (автор-упорядник — Фатіма Біцієва).

Посилання Ю.Узиков «Башкирский соловей» Хайруллин Р. Мастера оперного искусства Башкирии. — Уфа, 1963. — С. 35. http://encycl.bash-portal.ru/hismat_1.htm http://www.hrono.ru/text/2006/baci02_06.html

Література Магафур Хисматуллин //Советская Башкирия . Уфа. 1955. 15 мая. Сподиков В. Концерты башкирских артистов // СоветскаяТатария. Казань. 1957. 9 февр. Хайруллин Р. Судьба певца //Советская Башкирия . Уфа. 1961. 25 июля. Шафиков Г. Трепетная струна души // Ленинец. Уфа. 1963. 21 марта. Мясагутов Ш. Народный артист // Ленинец. Уфа. 1965. 2 марта. Шафиков Г. Жизнь, озаренная творчеством //Советская Башкирия . Уфа. 1965. 3 марта. Шумская Н. Артист, любимый народом // МЖ. 1965. № 10. С. 24. Юбилей артиста //Советская Башкирия . Уфа. 1965. 6 марта. Ахунзянов Т. Свидание с искусством // Советскаякультура. 1973. 19 янв. Хайруллин Р. Магафур Хисматуллин. — Уфа., 1975. 46 с. Хайруллин Р. Многогранный талант //Советская Башкирия . Уфа. 1975. 23 янв. Янгиров Р. Народный артист // Веч. Уфа. 1975. 8 авг. Хисматуллин Магафур Хисматуллович // Муз. энциклопедия. — М., 1982. Т. 6. С. 965.