Едвард Елмер Сміт (; 2 травня 1890, Шебойген, Вісконсин — 31 серпня 1965 Сісайд, Орегон) — американський письменник-фантаст, найбільш відомий за серіями книг «Небесний жайворонок» () і «Ленсмен» (), які номінувались на відомі літературні премії. Один з перших письменників в жанрі космічної опери. В 2004 році занесений до Зали слави наукової фантастики і фентезі. Окрім письменництва працював в харчовій галузі.
Біографія Едвард Елмер Сміт народився в Шебойгені, штат Вісконсин, в родині Фреда і Керолін Сміт — пресвітеріанців англійського походження. Ці і наступні дати також можуть бути знайдені в Lucchetti сс. 31–35 і 113–47, а також в Sanders сс. 1–2. Мати була вчителькою, а батько моряком1900 Census, House 1515, Residence 438, Family 371, 3rd Ward of Spokane County, Washington, recorded June 13, 1900, доступ через онлайн сервіс heritagequest.com, зимою після народження Едварда вони переїхали в Спокен (Вашингтон).Trestrail c. 2 стверджує, що їх родина відразу поїхала в Айдахо, але Moskowitz с. 11–12 і Eshbach с. 85 погоджуються з Sanders.. В 1902 році родина переїхала в Шонеквотін (в окрузі Кутенай, штат Айдахо), а згодом в сусідній округ Боннер де займались фермерством.1910 Census, Residence 37, Family 37, Markham Precinct, Bonner County, Idaho, recorded April 25, 1910, доступ через heritagequest.com. Загалом в родини було п'ять дітей.
Спочатку Сміт працював робочим, доки не пошкодив зап'ястя під час пожежі коли йому було 19. Згодом він почав вчитись в університеті Айдахо (В 1984 році його помістили в Зал слави випускників університетуЛист від Філіпа Клеффнера, директора зв'язків з випускниками, асоціації випускників університету Айдахо, до Верни Сміт Трестрейл, 27 лютого 1984.) Спочатку він пішов на підготовчі курси університету в 1907, а в 1914 році закінчив з двома дипломами з хімічної інженерії. Він був президентом хімічного гуртка, шахового гуртка, грав на мандоліні і гітарі і грав в оперетах Гілбетра і Саллівана.
5 жовтня 1915 року він одружився з Джин Крейг МакДугл в столиці штату — місті Бойсе. Вони мали трьох дітей: Родерік (3 червня 1918, працював інженером в Lockheed Corporation), Верна Джин (25 серпня 1920, пізніше Верна Сміт Трестрейл) і Клариса (13 грудні 1921).
Після коледжу Едвард працював молодшим хіміком в Національному інституті стандартів і технологій в Вашингтоні, розробляючи стандарти для масла і устриць. Можливо він служив лейтенантом в армії протягом Першої Світової війни, але деталі невідомі.Див. фотограію на Lens FAQ p. 0 . Згідно Warner , Сміт неуспішно пробував стати авіатором. Інші біографії нічого не згадують про цей період. Його послужна картка показує що він просив звільнення з служби через дружину з дітьми і можливість бути корисним як цивільний інженер.Послужна картка (частково втрачена). 5 червня, 1917. Отримано з Ancestry.com Липень 2007.
В 1915 році колишній одногрупник Карл Гербі запропонував Сміту записати свої ідеї про подорожі в космосі, які вони обговорювали. Сміт зацікавився, але боявся що для написання творів необхідно буде ще добавити романтичні елементи, в здатності писати які сам він сумнівався. Дружна Гербі запропонувала свою допомогу в цьому питанні і Сміт вирішив спробувати. Приблизно третина майбутнього роману «Небесний жайворонок в космосі» () було написано до 1916 року коли Сміт і Гербі покинули цю справу.
В 1917 році Едвард Сміт отримав ступінь магістра хімії в університеті Джорджа Вашингтона, а в 1918 захистив PhD в хімічній інженерії, по темі харчової промисловості. Його дисертація «The effect of bleaching with oxides of nitrogen upon the baking quality and commercial value of wheat flour» була опублікована в 1919 році. В цьому році його запросили на посаду головного інженера в компанії F. W. Stock & Sons (Хілсдейл, Мічиган), яка працювала над виробництвом тіста для пончиків.
Письменницька кар'єра
Після переїзду до Мічигана, під час виховання дитини (мабуть Родеріка) за відсутності дружини він відновив роботу над «Небесний жайворонок в космосі» і завершив написання в 1920 році. Він намагався продати твір в багатьох видавців і журналів, витративши на пошту більше ніж згодом отримав в результаті видання. Боб Девіс, директор журналу Argosy, в листі-відмові написав, що хоча особисто йому твір сподобався, але це занадто для його читачів. Сміт почав роботу над продовженням («Небесний жайворонок Три» ()) ще до опублікування першого романуEdward E. Smith — A Biography by Harry Warner. А аж в квітні 1927 році перший роман був куплений журналом Amazing Stories за $75, згодом сума зросла до $125. Роман був опублікований в трьох випусках (серпень-жовтень 1928) і мав великий успіх, і від Сміта відразу почали просити продовження. Місіс Гербі не була зацікавлена в продовженні співпраці і Сміт працював над романом «Небесний жайворонок Три» сам. Роман був опублікований в трьох частинах (серпень-жовтень 1930), і попав на обкладинку серпневого випуску. Цей роман теж мав успіх в читачів.
Далі Сміт почав працювати над твором, який мав почати нову фантастичну серію, це був роман «Космічні гончі МПК» (), який він завершив осінню 1930. В романі він уникав надто ненаукових ідей, які були присутні в романах про Жайворонка, і вважав твір справді науковим. Роман був опублікований з липневого по вересневий випуск Amazing Stories. Проте читачі скаржились на те що всі події роману відбуваються в Сонячній системі і редактор журналу з ними погоджувався. Тому коли Сміту робили пропозицію з журналу Astounding Stories на наступний його твір, її висунули з умовою що це не може бути продовження «Космічних гончих».
Тому наступним романом став твір в новому всесвіті «Трипланетний» (), який не був надто науковий і допускав багато неточностей. Твір мав публікуватися в березневому випуску «Astounding Stories», але через фінансові проблеми цього не сталося. В журналі Wonder Stories теж відмовились публікувати роман, проте згодом редактор жалкував про це. «Stories We Reject» в журналі Fantasy Magazine, Грудень 1934 Врешті роман був опублікований в Amazing Stories з лютневого випуску 1934 року. Після прийняття роману Сміту запропонували написати ще один роман по «Небесному жайворонку» для Astounding Stories. Тому зимою 1933—1934 Сміт працював над «Небесним жайворонком з Валерону» (), і роман був успішно опублікований в Astounding Stories (випуски з серпня 1934 по лютий 1935).
Ще в 1927 році Сміт почав розмірковувати над «космічним поліцейським романом», але тільки в 1936 він написав короткий опис майбутніх романів. Журнал Astounding Stories висловив зацікавлення в майбутній купівлі романів. В результаті був написаний твір «Галактичний патруль» (), який видавався з вересня 1937 до лютого 1938. На відміну від перевидання роману в 1950, він відбувався в іншому всесвіті ніж «Трипланетний». В цей час він також писав деякі частини до останнього роману серії «Діти Ленс» (), проте він не був опублікований аж до 1947 року.
«Сірий ленсмен» ()Частина роману була опублікована з неправильною назвою «Grey Lensman», і цю помилку деколи дублювали і в наступних виданнях. опублікувався в Astounding Stories з жовтня 1939 року по грудень 1940. Цей роман був дуже добре сприйнятий, а Джон Вуд Кемпбелл в грудні 1939 навіть писав що жовтневий випуск «Astounding» був найкращим за весь час існування журналу.Astounding Stories, грудень 1939 сс. 6, 91 Е. Е. Сміт був запрошений як почесний гість на другому всесвітньому конвенті любителів наукової () фантастики в Чикаго в 1940.
Під час Другої світової війни Сміт працював на армію США. В цей час він дещо переписав версію «Трипланетний», через свій досвід роботи на фабриці боєприпасів. Після війни Сміт працював на J. W. Allen Company (виробник тіста) аж до виходу на пенсію в 1957. Варто зазначити, що в цей час було перевидано весь цикл книг про Ленсмена в «правильному» порядку і з невеликими змінами.
Після звільнення з роботи Сміт разом з дружиною проживав в місті Клірвотер, штат Флорида, щоліта переїжджав в трейлері до Сісайду, штат Орегон, по дорозі часто заїжджаючи на різноманітні події для любителів фантастики. В 1963 році його внесли в зал слави фантастики Першого фендому на 21 WorldCon в Вашингтоні. Протягом цього часу він написав ще декілька окремих романів, а з червня по жовтень в журналі If вийшов «Небесний жайворонок Дюкесн» () — четверта частина серії.
Бібліографія
Оскільки Едвард Елмер Сміт помер в 1965 році, його твори з'явилися в суспільному надбанні в країнах, де тривалість прав на твір 50 років після смерті. Це загалом не включає видані посмертно твори. В США в суспільному надбанні також опинилися твори видані до 1923 року і на які не було поновлено авторське право.
Серії творів Ленсмен () «Трипланетний» (, 1948. Спочатку виданий в чотирьох частинах: січень-квітень 1934 Amazing Stories.) «Перший ленсмен»(, 1950.) «Галактичний патруль»( 1950. Спочатку виданий в шести частинах: вересень 1937 — лютий 1939 Astounding Stories.) «Сірий ленсмен» (, 1951. Спочатку виданий в чотирьох частинах: жовтень 1939 — січень 1940 Astounding Stories) «Другорядний ленсмен»(, 1953. Спочатку виданий в чотирьох частинах: листопад 1941 — лютий 1942 Astounding Stories) «Діти Ленс» (, 1954. Спочатку виданий в чотирьох частинах: листопад 1947 — лютий 1948, Astounding Stories) «Вортекс Бластер» (, 1960.) На основі трьох повістей: «Грозові хмари на Дека» (, червень 1942 Astonishing Stories.) «Вортекс Бластер» (, липень 1942 Comet Stories.) «Вортекс Бластер на війні» (, жовтень 1942 Astonishing Stories.)
Небесний жайворонок () «Небесний жайворонок в космосі» (, 1946. Спочатку виданий в трьох частинах: серпень-жовтень 1928 Amazing Stories.) «Небесний жайворонок Три» (, 1948. Спочатку виданий в трьох частинах: серпень-жовтень 1930 Amazing Stories.) «Небесним жайворонком з Валерону» (, 1949. Спочатку виданий в шести частинах: серпень 1934 — лютий 1935 Astounding Stories.) «Небесний жайворонок Дюкесн» (, 1966. Спочатку виданий в чотирьох частинах: червень — жовтень 1965 Worlds of If.)
Підпростір () «Дослідники підпростору» (, 1965. Розширення повісті «Subspace Survivors » (1960)) «Зустріч в підпросторі» (, 1983)
Інші твори «Космічні гончі МПК» (, 1947. Спочатку виданий в трьох частинах: липень-вересень 1931 Amazing Stories) «Прайми галактики» (, 1947. Спочатку виданий в трьох частинах: березень-травень 1959 Amazing Stories) Коротші твори: «Роботична немезида» (, 1934, оповідання Сміта в серії творів «Cosmos».) «Тедрік» (, 1953.) «Лорд Тедрік» (, 1954.) «Імперська зірка» (, 1964.)
Вплив і визнання
Романи Едварда Сміта вважаються класичною космічною оперою, і а його самого Артур Кларк називав першою Нова наукової фантастики 20-того століття.. Роберт Гайнлайн говорив, що Сміт мав найбільший вплив на ньогоWilliam H. Patterson. Robert A. Heinlein: In Dialogue with His Century. New York: Tor Books, 2014, p. 200. Серія романів «Ленсман» була одною з п'яти фіналістів на нагороду за найкращу науково-фантастичну серію всіх часів (WorldCon 1966), але тоді перемогла Фундація Айзека Азімова. В 1966 році роман «Небесний жайворонок Дюкесн» номінувався на премію Г'юго. А з вводом Ретроспективої премії Г'юго на неї номінувались ще чотири його романи («Галактичний патруль» — 2014, «Сірий ленсмен» — 2016, «Другорядний ленсмен» — 2018 і «Перший ленсмен» в 2001).
В 2004 році його ім'я було внесено в Залу слави наукової фантастики і фентезі.
Про вигадані світи Сміта писали і інші автори. Зокрема 14 липня 1965 року Сміт дав письмовий дозвіл Вільяму Еллерту продовжувати історію «Ленсменів», таким чином вийшли романи останнього «Місячний старатель» () в 1965 і «Новий ленсмен» () в 1976. Також дозвіл мав давній друг Сміта, Дейв Кайл, який написав ще три романи в серії про ленсменів не людей: «Драконячий ленсмен» (); «Ленсмен з Рігелю» (); «Z-ленсмен» ().