Миха́йло Фе́дорович Ба́бич (Бабичев) ( 1820-ті — після 1875, Суми) — український актор, драматург, антрепренер, купець і меценат.
Життєпис Народився у родині торговця. Закінчив Сумське повітове училище.
Писав комедії про життя селянської верхівки, представників місцевого суду. У творах розкривались конфлікти у селянській родині.
На власні кошти у 1864 році спорудив приміщення театру в Сумах, де 1865 року заснував власний театр. У репертуарі були вистави: «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка (1865); «Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна (1865); «Одруження» Миколи Гоголя (1865); «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1867); «Ліс» Олександра Островського (1872). В 1875 році театр припинив діяльність.
Писав драматичні твори, присвячені життю тогочасного села, головним чином комедії. Автор п'єс «Чудна комедія, або Не роздивився, з ким перевінчався»; «Смішний погляд, або Справа навпаки»; «Чумак, або Моторна дівчина»; «Гусар, або Цікава думка» (1873). Написані в 1860—1870-ті роки п'єси входили до репертуару сумської, харківської та інших український театральних труп.
Література Лобас П. О. Бабич (Бабичев) Михайло Федорович // ;
Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — с. 34.