Самопідіймальні бурові установки (СПБУ) () — різновид бурових установок на морських платформах. Самопідіймальні бурові установки відрізняються достатнім запасом плавучості, що дозволяє їх транспортування разом з буровим обладнанням, інструментом і необхідним запасом витратних матеріалів.
Загальний опис Цей тип морських бурових установок за способом переміщення, видами робіт, формою корпусу і конструкцією робочої платформи нагадує бурову баржу, а іноді є модернізованою буровою баржею. На дно СПБУ встановлюють за допомогою спеціальних механізмів і опор. Корпус піднімають вище рівня води так, щоб виключити вплив хвиль. До конструкції включені три, чотири або п'ять опор з черевиками, що опускаються і задавлюються в морське дно на час проведення бурових робіт. Також може проводиться заякорювання бурової установки, але стояння на опорах є більш безпечним режимом експлуатації, так як в цьому випадку корпус не торкається поверхні води. Глибина води на якій може працювати самопідіймальна бурова платформа обмежена, як правило довжиною опор і не перевищує 150 метрів (переважно 20—120 м). У спеціальних випадках — від 150 до 190 метрів. Найбільша глибина досягнута установкою Lloyd Noble, завершеною у 2016 році — 214 метрівhttps://www.infield.com/rigs/noble-lloyd-noble-jackup-61323 .
Способи монтажу превенторних пристроїв і з'єднання гирла свердловини з платформою аналогічні морським стаціонарним платформам. Обсадні колони, підвішені під столом ротора, забезпечують більш надійну експлуатацію. Після того, як буріння та освоєння розвідувальної свердловини завершено, встановлюють ліквідаційні мости і обрізають всі обсадні колони нижче рівня дна моря.
Самопідіймальну бурову установку спочатку буксирують до місця буріння в плавучому стані, після чого ноги платформи опускають і затискають в морське дно, забезпечуючи стабільне положення платформи при бурінні. Самопідіймальні установки можуть використовуватись і як допоміжні судна, які розміщуються поряд з основною стаціонарною платформою. В цьому випадку бурова вишка насувається на основну платформу і буріння проводять через отвір у стаціонарній платформі.
СПБУ для невеликих глибин будувалися в кінці 70-х — початку 80-х років ХХ ст. і протягом останніх 35—40 років не створювалися у зв'язку зі зміщенням районів потенційного морського нафтовидобутку і, відповідно, пошуково-розвідувального буріння, в глибоководні райони. Оскільки СПБУ для невеликих глибин виконували роботи в прибережних районах на невеликій відстані від берегових баз постачання, то вони мають відносно малі запаси та перемінне навантаження. Щоб не здорожувати транспортну систему постачання установок, на СПБУ споруджених в останні роки, величина змінного навантаження та кількість запасів, що визначають автономність установки, приймалися в 2,5—3,5 рази більшими, порівняно з СПБУ для невеликих глибин.
Див. також Бурова платформа Живучість морської нафтогазової споруди морська стаціонарна платформа Платформа ANDOC, Fortuna (СПБУ) Морські нафтогазові промисли Напівзанурена бурова платформа Вибух нафтової платформи Deepwater Horizon
Примітки
Література
Тимошенко В. М., Лях М. М., Савик В. М. Бурові споруди, їх монтаж та експлуатація. — Полтава: ПолтНТУ, 2008, — 105 с.
Посилання
Exploring the Future of Offshore Oil and Gas Development in BC: Lessons from the Atlantic Offshore Oil Drilling News Offshore Oil Drilling News Oil Rig Disasters Listing of Oil Rig Accidents Oil Rig Photos Collection of pictures of Drilling Rigs and Production Platforms Novel concept to use off-shore oil platforms for fresh water production Oil Rig Jobs