Костянтин Склір (*Κωνσταντίνος Σκληρός, бл. 935—989/991) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.
Життєпис Походив із впливового аристократичного роду Склірів. Син Пантерія Скліра та Георгії, небоги імператора Василя I (з Македонської династії). Народився 920 року. Здобув класичну для тогочасних аристократів освіту. Наприкінці 950-х років одружився з представницею могутнього роду Фок.
У 968 році разом з братом Бардою підтримав Іоанна Цимісхія, що був одружений з сестрою Костянтина — Марією (померла перед тим). Після сходження на трон Цимісхія Костянтин Склір отримує титул вестарха. У 970 році брав участь у боях під орудою Барди Скліра проти Київського князя Святослава I. Згодом отримав титул патрикія.
У 971 році призначається суддею Фракії та Македонії. У 976 році підтримав повстання свого брата Барди Скліра. Брав участь у боях проти військовика Барди Фоки. Разом з братом утік до Хамданідів. Лише у 989 році разом з Бардою Скліром отримав прощення від імператора Василя II й повернувся до Константинополя. Згодом не брав участі в політичних справах. Помер до 991 року.
Родина Дружина — Софія, донька Льва Фоки Молодшого, куропалата.
Діти: Феофано (960—991), дружина Оттона II, імператора Священної Римської імперії
Джерела Seibt W. Die Skleroi. Eine prosopographisch sigillographische Studie. Wien, 1976. S. 91 mit A. 326 Davids, Adelbert (2002), The Empress Theophano: Byzantium and the West at the Turn of the First Millennium. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN 0-521-52467-9., pp. 79–80