Феофілакт Далассен (970-ті роки — після 1042) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.
Життєпис Походив з провінційного знатного роду Далассенів. Син Даміана Далассена, дуки Антіохії. Народився наприкінці 970-х років у містечку Даласси. Розпочав службу під орудою батька. Вперше письмово згадується у 998 році, коли брав участь у поході батька проти загонів Фатимідського халіфату. Брав участь у битві при Апамеї того ж року, де візантійці зазнали нищівної поразки: Даміан Далассен загинув, а Феофілакт разом з братом Костянтином потрапив у полон. Їх було продано за 6 тис. золотих динарів фатимідському військовому очільнику Джайшу ал-Самсаму. Зумів звільнити лише у 1008 році.
Після повернення витратив час на відновлення здоров'я. У 1010-х роках звитяжив у битвах проти Болгарської держави. У 1021 році призначено друнгарієм вігли (імператорської гвардії) та надано титул протоспафарія. У 1022 році призначено стратегом феми Анатолік. Того ж року очолив війська задля придушення заколоту Никифора Ксіфія та Никифора Фоки. Ще до підходу військ Далассена за намовою Ксіфія було вбито Фоку, а вже Феофілакт Далассен швидко переміг решту заколотників, полонивши Никифора Ксіфія, якого було відправлено у заслання. З 1023 до 1025 року керував фемою Іберія, змінивши на цій посаді брата Романа.
У 1027 році брав участь у придушенні заколоту Никифора Комніна, катепана Васпуракану, проти імператора Костянтина VIII. Того ж року призначається катепаном Васпуракану. На цій посаді зумів забезпечити мир на кордоні з Раваддідами. У 1032 році імператор Роман III Аргир призначив Феофілакта Далассена дукою Антіохії. Водночас надано титул антипата-патрикія та веста, завдяки чому увійшов до вищої аристократії. Перебував на посаді до 1034 року. Успішно діяв проти арабів в Південній Сирії та Фінікії.
Новий імператор Михайло IV підозрював Феофілакта Далассена в імператорських амбіціях, тому позбавив будь-яких посад. 1039 року разом з родиною його відправлено у заслання. Зумів повернути свій вплив лише після сходження на трон Костянтина IX Мономаха, який надав Далассену титул магістра. Напевне невдовзі після цього помер.
Родина донька Адріан Далассен, дука Антіохії
Джерела Арутюнова В. А. Еще раз о феме Иверия // Кавказ и Византия. Ереван, 1979 . Вып. 1. С. 36-55 Holmes, Catherine (2005). Basil II and the Governance of Empire (976—1025). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-927968-5.