Карл Беренс (; 18 листопада 1909 року, Берлін — 13 травня 1943, Берлін) — інженер-проектувальник, активний учасник антифашистського опору, член розвідувальної мережі «Червона капела».
Біографія Карл Беренс після закінчення школи близько трьох років був безробітним. Потім опанував професії слюсаря-монтажника і майстра художніх виробів по металу. У 1929 році з молодіжних скаутів він вступив до штурмових загонів, а потім — у нацистську партію. У квітні 1931 року він був виключений з партії, тому що він підтримував путч Вальтера Стенеса. У 1931 році Беренс тимчасово приєднався до організації «Чорний фронт», якою керував у той час Отто Штрассер. У кінці 1932 року вступив до лав КПН. Потім Карл Беренс працював інженером-проектувальником на заводі AEG і як інженер був одним з інформаторів Арвіда Гарнака.
Карл Беренс був заарештований у своїй частині на Східному фронті під Ленінградом (через його контакти з Арвідом Гарнаком), та вивезений назад у Берлін. Після довгих допитів у гестапо в січні 1943 року суд засудив його до розстрілу. 13 травня 1943 року у Берліні вирок приведений у виконання.
Після смерті він залишив дружину, двох синів і дочку.
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеня (06.10.1969, посмертно)«Ведомости Верховного Совета СССР», 1969 год, № 42 (1292), стр. 577
Примітки
Література Regina Griebel, Marlies Coburger, Heinrich Scheel: Erfasst? Das Gestapo-Album zur Roten Kapelle. Eine Fotodokumentation. Halle 1992, ISBN 3-883840-44-0 Brigitte Oleschinski: Gedenkstätte Plötzensee. Berlin: Gedenkstätte Deutscher Widerstand, 1995 (2. Auflage), ISBN 3-926082-05-4; PDF Gert Rosiejka: Die Rote Kapelle. «Landesverrat» als antifaschistischer Widerstand. Ergebnisse-Verlag: Hamburg 1986, ISBN 3-925622-16-0 Luise Kraushaar et al.: Deutsche Widerstandskämpfer 1933—1945. Biographien und Briefe. Dietz-Verlag: Berlin 1970, Band 1, S. 98-101