Аутран Доурадо (, 1926, Патус-ді-Мінас — 30 вересня 2012, Ріо-де-Жанейро) — бразильський письменник.
Біографія Син судді. Закінчив юридичний факультет Федерального університету штату Мінас-Жерайс. З 1954 року жив у Ріо-де-Жанейро, працював журналістом. Виконував обов'язки прес-секретаря президента Жуселіну Кубічека (1958—1961).
Помер від проривної виразки. Похований на кладовищі Святого Іоанна Хрестителя в Ріо-де-Жанейро.
Творчість Головна тема це штат Мінас-Жерайс, який міфологізований письменником в образі вигаданого містечка Дуас Понтіш. Його історії найчастіше розказані наскрізним героєм Жуаном ді Фонсека Рібейру. На барочну поетику Доурадо помітно вплинув Вільям Фолкнер.
Твори
Романи Teia (1947) Sombra e exílio (1950) Tempo de amar (1952) A Barca dos Homens (1961) Uma Vida em Segredo/ Таємне життя (1964, екранізований Сузанною Амарал в 2001, ) Ópera dos Mortos / Опера мертвих (1967) O Risco do Bordado (1970, премія ПЕН-клубу Бразилії) Os Sinos da Agonia (1974) Armas e Corações (1978) As Imaginações Pecaminosas (1981) A Serviço Del-Rei (1984) Ópera dos Fantoches/ Опера ляльок (1995) Confissões de Narciso/ Сповідь Нарциса (1997) Monte da Alegria (2003)
Новели Três histórias na praia (1955) Nove histórias em grupos de três (1957) Violetas e caracóis (1987) Melhores contos (2001) O senhor das horas (2006)
Мемуари Gaiola aberta (2000)
Визнання Бразильська премія Гете (1980). Премія Жабуті (1981). Премія Камоенса (2000). Премія Машаду де Ассіса (2008).
Примітки