Гірнича промисловість Пакистану
Загальна характеристика
Гірнича промисловість. В країні видобувають кам. вугілля, природний газ, магнезити, сірку, кам. сіль та інші корисні копалини (див. табл. 1). На межі ХХ-XXI ст. гірничовидобувна промисловість дає всього 0,5 % ВНП. Найбільше значення має видобуток природного газу, на частку якого припадає 35 % споживаної енергії.
Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Пакистані, тис.т* Мінеральна сировина та вироби з неї <p align=center>1999 <p align=center>2000 <p align=center>2001 Арагоніт та мармур <p align=center>408 <p align=center>582 <p align=center>468 Глина <p align=center>1 200 <p align=center>1 275 <p align=center>1 130 Барит <p align=center>20,5 <p align=center>21, 2 <p align=center>27,1 Боксити <p align=center>9,2 <p align=center>8,7 <p align=center>5,9 Бентоніт <p align=center>15,6 <p align=center>13,8 <p align=center>10,7 Крейда <p align=center>6,5 <p align=center>7,7 <p align=center>7,7 Китайська глина <p align=center>58,3 <p align=center>49,6 <p align=center>55,6 Хроміт <p align=center>13,9 <p align=center>26,8 <p align=center>9,9 Вугілля <p align=center>3 203 <p align=center>3 117 <p align=center>3 262 Доломіт <p align=center>327 <p align=center>288 <p align=center>257 Польовий шпат <p align=center>25 <p align=center>43 <p align=center>30 Вогнетривка глина <p align=center>166 <p align=center>144 <p align=center>153 Сукновальна глина (фулерова земля) <p align=center>19 <p align=center>15,3 <p align=center>13,4 Гіпс <p align=center>284 <p align=center>377 <p align=center>624 Вапняк <p align=center>9 870 <p align=center>9 884 <p align=center>9 607 Магнезит <p align=center>4,9 <p align=center>3,6 <p align=center>3,0 Кам'яна сіль <p align=center>1 275 <p align=center>1 313 <p align=center>1 393 Кремнезем <p align=center>176 <p align=center>162 <p align=center>145 Стеатит <p align=center>56,6 <p align=center>54,4 <p align=center>30,8 Сірка з нафти і газу <p align=center>21,95 <p align=center>20,19 <p align=center>17,18 Суперфосфат <p align=center>104 <p align=center>129 <p align=center>173 Нітрат амонію <p align=center>335,9 <p align=center>377,4 <p align=center>360,4 Нітрофосфат <p align=center>258,7 <p align=center>271,3 <p align=center>307,8 Цемент <p align=center>10 121 <p align=center>9 075 <p align=center>9 545 Кокс <p align=center>676,6 <p align=center>725,3 <p align=center>713,6 Чавунні болванки <p align=center>1 140 <p align=center>1 132 <p align=center>1 384 Mining Annual Review 2002
Окремі галузі
Нафта і газ. Основні газопромисли пов'язані трубопроводами з великими промисловими центрами. Видобуток нафти (район Дхуліян), яку переробляють на заводі в Равалпінді, задовольняє лише 15 % потреб країни, нафтопереробні заводи в Карачі працюють на імпортній нафті.
У 2003 р. італійська компанія Eni почала промисловий видобуток на газовому родовищі Бхіт, розташованому за 180 км північніше м. Карачі в районі національного парку Кіртхар. Родовище, що розробляється під управлінням Eni (частка в акціонерному капіталі — 40%), має запаси 172 млн барелів нафтового еквівалента. Видобуток на родовищі досяг стійкого рівня понад 40 тис. бар./добу; газ надходить на внутрішній ринок. На освоєння родовища було витрачено 236 млн дол., з яких інвестиції Eni становили 94 млн дол. Інші учасники проєкту: Kirthar Petroleum (part of Shell) — 28 %, OGDCL — 20% і Premier-Kufpec Pakistan — 12 % [Petroleum Economist. 2003. V.70].
У Північно-Західній Прикордонній (North-West Frontier) провінції Пакистану у 2002 р. зроблене перше газове відкриття в цьому регіоні. Запаси газу родовища Манзалай (Manzalai) оцінені в 28 млрд м³. Родовище містить також конденсат [Petroleum Economist. 2003. V.70]. Потенційний видобуток на нововідкритому родовищі Манзалай може становити 1 млн м³/добу газу і 230 бар./добу конденсату. Права на родовище мають компанії: угорська MOL (10 %, оператор), Pakistan Petroleum (30 %), OGDC (30 %), Pakistan Oilfields (25 %) і Government Holdings (5 %). [Інф. Petroleum Economist. 2003. V.70].
Компанія Oil and Gas Development Co. (OGDC) виконує ряд проєктів в Пакистані, зокрема, на початку XXI ст. успішними були проєкти Uch і Nandpur. Компанія в 2001 р виробила 7,57 млн бар. нафти, 263 543 млн фут. куб. природного газу, 61 032 т зрідженого нафтового газу і 14 112 т сірки. Фірма OGDCL оцінює свої запаси нафти і газу на 2002 р в 152 млн бар. нафти і 10 357 млрд фут. куб. природного газу.
Імпорт природного газу. З сусідніх держав Пакистан вважається найбільшим після Туреччини споживачем іранського природного газу, тому переговори про будівництво газопроводу з Ірану в Пакистан почалися ще в 1990 р. Відповідний проєкт розроблявся за участю австралійської компанії BHP, однак внаслідок різних політичних і економічних причин здійснення проєкту неодноразово відкладалося. З підписанням угоди про експорт 18 млрд м³ природного газу з Туркменістану по газопроводу, прокладеному через територію Афганістану, у Ірану з'явився серйозний конкурент. Постачання іранського газу в Пакистан у разі згоди з урахуванням того, що на будівництво газопроводу буде потрібно як мінімум чотири роки, почнеться в 2008–2010 рр [Каспійське інформаційне агентство CNA].
За даними агентства «Фарс» постачання природного газу з Ірану в Пакистан в 2010–2020 рр. може скласти близько 10 млрд м³ в рік. Виробництво і споживання газу в Пакистані становить приблизно 20 млрд м³ в рік. Передбачається, що з скороченням внутрішнього виробництва газу і збільшенням попиту на нього, особливо в галузі електроенергетики, з 2010 р. попит на природний газ в Пакистані значно зросте.
Інші корисні копалини. У невеликій кількості добувають вугілля, кам'яну сіль (Соляний хребет), гіпс (Сибі), а також хроміти (район Хіндубаг), що йдуть переважно на експорт.
Див. також
Економіка Пакистану Геологія Пакистану Корисні копалини Пакистану Історія освоєння мінеральних ресурсів Пакистану
Джерела
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.