Муріло Мендес (, 13 травня 1901 — 14 серпня 1975) — бразильський поет і письменник, представник бразильського сюрреалізму.
Біографія У різні роки працював телеграфістом, бухгалтером, чиновником. У 1950-ті роки багато подорожував по Європі. З 1957 року осів у Римі, де читав курси лекцій по бразильській літературі і Данте, в ході цих лекцій поет познайомився, а згодом і потоваришував з композитором Луїджі Даллапіккола. Останні роки життя провів у Португалії.
Творчість Почав публікуватися в 1930-х роках. Модернізм ранніх робіт поєднувався з іронічним осмисленням бразильських реалій. Поворотною вважається написана у співавторстві з Жорже ді Лімою збірка «Час і вічність» (1935), що ознаменувала прийняття Мендесом католицизму. У них іронія поступається місцем містицизму і наданню особливої значущості графіці віршів. Роботи 1940-х років (збірки «Метаморфози», 1944 та ін) відзначені впливом кубізму. У повоєнні роки звернувся до соціальних тем. Твори пізнього періоду творчості характеризуються великою строгістю та аскетичністю.
Три вірші Мендеса в перекладі на італійську Руджеро Якоббі були покладені на музику композитором Луїджі Даллапіккола в його «Молитвах» (1962).
Мендес також був відомий як арт-критик і колекціонер. Зібрані поетом твори сучасного мистецтва виставлені в музеї Жуіс-ді-Фора, відкритому в 2005 році.
Твори
Poemas (1930) Restauração da poesia em Cristo (1934) Tempo e Eternidade (1935). A poesia em pânico (1937) A idade do serrote (1938) O visionário (1941) As Metamorfoses (1944) O discípulo de Emaús (1944) Mundo enigma (1945) Liberdade (1947) Italianissima: 7 murilogrammi (1965). Convergências (1970)
Посилання
Музей сучасного мистецтва ім. Муріло Мендеса (порт.)
Примітки