Ріма́ва (, ) — річка в Банськобистрицькому краї Словаччини, переважно в межах округу Рімавська Собота, права притока річки Слана в басейні Тиси. За словацькими довідковими та водогосподарськими джерелами, довжина Рімави становить 88 км, площа басейну — 1 379,6 км², середня витрата води — 4,7 м³/с біля Рімавської Суботи і близько 7,1 м³/с у гирлі. Це річка IV порядку; середня лісистість її басейну оцінюється у 30 %.
Назва Rimava належить до стандартизованих назв водних об'єктів Словаччини, що ведуться Урядом геодезії, картографії та кадастру Словацької Республіки.
Географія Рімава бере початок під горою Фабова голя у Вепорських горах; джерело розташоване на висоті близько 1 249-1 260 м над рівнем моря. Верхів'я річки лежать на території Національного парку Мураньска планина.
Річка тече загалом на південь і південний схід через Тісовець, Гнущу та Рімавську Соботу, а впадає до Слани поблизу Ленартовців на висоті близько 145 м. За даними словацьких картографічних і гідрологічних ресурсів, у нижній течії Рімава прямує через південну частину Рімавської котловини до долини Слани.
Течія У верхів'ї Рімава протікає через гірську та передгірську місцевість, після чого виходить у ширші долинні форми півдня центральної Словаччини. На території Тісовця річка приймає низку коротких приток; за місцевими довідковими матеріалами, тут до неї впадають, зокрема, Стріборний потік, Качкава, Славча, Фурманець, Скалічка, Лосінець, Рейковський потік, Льодовий потік і Блатний потік.
У середній течії Рімава проходить через Гнущу і далі до Рімавської Суботи. Саме на цій ділянці до неї впадають важливі притоки, серед яких Кленовська Рімава та Рімавиця. У межах Рімавської Суботи річка є частиною місцевої гідрографічної мережі та одним з основних водотоків міської округи.
Нижче Рімавської Суботи Рімава тече переважно в межах низовиннішої частини басейну, де її русло наближається до Слани. У нижній течії до неї приєднуються Люкава, Гортва, Белінський потік, Блг і Тешка перед впадінням у Слану біля Ленартовців.
Характеристика Рімава належить до важливих правих приток Слани в південній частині центральної Словаччини. У словацьких матеріалах її характеризують як височинно-низовинний тип річки з дощово-сніговими рисами режиму стоку. За даними міста Тісовець, річка має 125 приток.
Басейн Рімави розглядається у словацьких водогосподарських матеріалах як важлива частина системи управління паводковими ризиками в басейні Слани. Це пов'язано як з природними особливостями річки, так і з її проходженням через населені пункти та сільськогосподарсько освоєні території півдня центральної Словаччини.
Гідрологія та моніторинг На Рімаві діють гідрологічні пости Словацького гідрометеорологічного інституту в Тісовці, Гнущі-Лікієрі, Рімавській Соботі-Соботці та Влкині, що відображає її значення для регіональних гідрологічних спостережень. Наявність кількох пунктів спостереження на різних ділянках течії дає змогу відстежувати водний режим річки від верхів'я до нижньої течії.
Притоки Серед найважливіших приток Рімави у словацьких довідкових і картографічних джерелах згадуються Фурманець, Кленовська Рімава, Рімавиця, Люкава, Гортва, Белінський потік, Блг і Тешка. У верхній течії переважають коротші гірські та передгірські водотоки, тоді як у середній і нижній течії Рімава приймає більші притоки, що формують основну частину її стоку.
Значення Рімава є однією з головних річок історичного регіону Малого Гонту і важливим водотоком південної частини центральної Словаччини. Наявність кількох гідрологічних постів на її руслі, а також використання даних про басейн Рімави у словацьких матеріалах з управління паводковими ризиками свідчать про її практичне значення для водного господарства регіону.
Охорона природи Верхів'я Рімави мають природоохоронне значення, оскільки джерельна область річки розглядається словацькими природоохоронними органами як окрема цінна територія для охорони. Матеріали словацької державної охорони природи окремо виділяють Pramenná oblasť Rimavy як об'єкт охоронного проєктування, пов'язаний із збереженням природних комплексів у районі витоків річки.
Примітки